Twitter Facebook RSS
W
W
W
.
R
O
C
K
.
K
I
E
V
.
U
A
АФИША
РОК.энциклопедия
ФОТО.банк
ОБЪЯВЛЕНИЯ
ФОРУМ
КИЕВСКИЙ РОК КЛУБ
Привет, Гость!
Статус: н/д
Возможности: 0%

Начать поиск...
Избранное
2
июля
2017
Купить билет
ВДНХ
Вход: 300-5000грн.
19
июля
2017
Купить билет
НСК «Олимпийский»
Вход: 790-2990грн.
2
августа
2017
Купить билет
Дворец Спорта
Вход: 750-2200грн.
Последнее
Панк рок-группа ГАЛЯК презентует новый альбом
23.06.2017 - [новости]ГАЛяК
В эпоху самых смелых экспериментов и смешения стилей музыканты ГАЛЯК соединяют, казалось бы, несовместимые направления: панк, где «стремление играть, главенствует над умением делать это» и такой сложный сплав нот и гармоний как фьюжн
Новий кліп Epolets став блокбастером із погонею та бійками
21.06.2017 - [видео]Epolets
Epolets презентували новий кліп на пісню «Місто спить». В основі сюжету – люди, які вдень працюють на звичайних роботах, а ввечері вириваються на волю. Люди різного статусу, зовнішності та переконань. Єдине, що їх об’єднує – любов до свободи, пошуку пригод, а також татуювання з емблемою Epolets
Двоє українських саунд-продюсерів стали першими ендорсерами Ableton в Україні
13.06.2017 - [новости]Ableton
Статус ендоресра означає, що Данієлян та Романенко будуть обличчям бренду та його популяризаторами в Україні. До того ж не тільки в галузі написання та створення музики, а й у сферах саунд-дизайну для ігор та кіно

Океан Ельзи - Без меж
[2016]
Нова платівка «Океану Ельзи» «Без меж» привернула до себе увагу критики здебільшого як суспільне явище. Мистецькі якості довгограю лишилися на периферії аналітичних публікацій. Між тим, «Без меж» може похизуватися низкою саме творчих цікавинок, на які варто звернути увагу як прихильникам «ОЕ», так і допитливим меломанам>>>
Сергій Жадан та Собаки в космосі - Пси
[2016]
Традиційно інтелектуальні, стьобні тексти які Сергій Жадан наспівує, чи вірніше начитує під бадьорий ска-панк. «Пси» - як третій сезон знайомого серіалу, якщо ви вже знайомі з їх творчістю, тоді приблизно знаєте, що почуєте>>>

«ПіК»: День народження легенди

[ 23.04.2004 ]

Днями в Києві знову відкрився черговий рок-клуб. Хлопці впоралися майже вчасно - за три дні до умовної круглої дати, п'ятдесятиріччя існування рок-н-ролу  як такого…

Гасло «Віктор Цой - живий!» таке саме наївне, як і невмируще. Не знаю як здоровому глузду, а рокам воно вже точно непідвладне. Власне, Цой тут взагалі ні до чого, просто твердження гарне само по собі - звучить оптимістично та переконливо. Так само обнадійливо, як «час плинний, а рок - вічний». Наскільки той пацієнт живий - питання інше, але принаймні муміфікований він дуже вдало та професійно: вже, здається, третє покоління молодих пострадянських людей намагається це довести. От тільки цікаво - кому? Чи не різновид це «музичного аутотренінгу»? Бо «київський рок-клуб» - явище не нове, проте таке саме й нестале. Життєдіяльність тих фундацій вимірюється роком у двох сенсах - музичному та календарному, тобто більше року, здається, жоден не проіснував. Взагалі уся мапа вітчизняних рок-клубів  - починаючи від першого на території Союзу, що утворився у Харкові ще 67-го (!) та прожив лише декілька місяців, якась мерехтлива. Чому - з огляду на минуле, пояснити легко. Озираючись у сьогоденні - ще простіше.

Рок, або «радянський рок» (що для нас є більш питомим) - той спосіб мислення-життя-сприйняття, який вилився у музичну течію під однойменною назвою - лише частина сукупного поняття, до якого формально - територіально та частково ментально - включається наша країна. Протест - ось той наріжний камінь, від якого почали несамовито танцювати ті, хто вимагав іншого - від музики, від життя, від суспільства. Очевидно, з тих славних та героїчних часів «поколєнія дворніков і сторожей» сенс життя та покликання рокера втратили першопочаткове значення і начебто остаточно знівелювалися. Та, мабуть, не для всіх. Бо спроби актуалізувати цей рух і досі впроваджуються в життя з початковою відчайдушністю та ентузіазмом перших самодіяльних колективів.

Отже, черговий київський рок-клуб, що виник на базі Інтернет-порталу «про рок», має дислокацію в чудовому місці - приміщенні Київської Державної академії водного транспорту, чуйне керівництво якої безкоштовно надає можливість ентузіастам організовувати концерти в актовому залі. Ті щонайменше двадцять років, що минули, пройшли якось повз той захід, який відбувся у ностальгійному радянському антуражі: у загальну обшарпаність інтер'єру навчального закладу чудово, як рідні, вписалися кілька десятків молодих людей у «банданах» та «косухах». Як додому повернулися. Можливо, у тому й полягає вічність ідеї: чергове покоління пострадянських рокерів вирізняється такою ж наївністю та ідеалістичним сприйняттям світу, як і представники молодого віку зокрема та рокери взагалі.

Проте, як стверджує головний ентузіаст організації Дмитро Реміш, цей оптимізм має підстави, мовляв, за статистикою рок слухають 15% тих, хто взагалі щось слухає. І прагнення протесту теж не втратило актуальність: «Я вважаю що все залишилось, як було, ті самі рокери, ті самі подвали. Андеґраунд є там, де і був. Майже там. Тільки він переховувався у підпіллі, а зараз - у Павутинні. Інтернет - затишне місце для нього».

Таким чином, покликанням клубу вбачається поява поняття «київський рок», надання можливості музикантам грати, а сим патикам слухати, а взагалі-то «хотілося б викорінити поняття «популярної музики», натомість протиставити йому «хорошу музику». Справді, на даному етапі музичного розвитку країни ці терміни майже завжди взаємовиключні, з цим не погодитись важко. Тільки є один нюанс: ентузіазму, який не має за душею більше нічого, властива незворотна тенденція - вичерпуватися…

Насправді, з тих часів минуло кілька десятиліть, а ситуація фактично не змінилася. Тобто усе навколо відбувається інакше, проте результат ідентичний: прості українські рокери (яких, до речі, не поменшало) майже не мають можливості просто грати (а й взагалі чи мають взагалі таке непереборне бажання?), а решта просто слухати живу українську музику. Дивний феномен: колись це було важко зробити, бо це заборонялось, а зараз не менш важко, бо це, як зараз красиво кажуть, «не рентабельно». Так усе і залишилось в андеґраунді, можливо, у ще глибшому. І питання - який опір подолати важче - штучний ідеологічний, ніж природний економічно-споживацький - вирішується поки що на користь останнього. Але важко заперечити ще одне: передумови революційних музично-естетичних змін назріли - це однозначно, вони просто висять у повітрі. Залишається чекати: хто піде проти еволюції? Тільки чомусь здається, що не «рокери».

Дві несуттєві поправки: назва «про рок» ніякого відношення нашого сайту не має і клуб виник не на основі сайту. Було декілька окремих течій (сайт, організація концертів і т.д.) які об'єднались з ціллю разом досягти більшого, ніж по одиночці. Чого і вам бажаємо, двері для однодумців відкриті.

Оксана ШЕВЧЕНКО
Політика і культура №14(243)/16-22 квітня 2004





Читать в архиве по теме 1:
 
Теги
14.07.2004
Раритет
Статья опубликованая в дайджесте Фонограф, в 1989 году.



вверх
 
подключайтесь: Twitter · Facebook
copyleft 2003-2017 www.rock.kiev.ua