Twitter Facebook RSS
W
W
W
.
R
O
C
K
.
K
I
E
V
.
U
A
АФИША
РОК.энциклопедия
ФОТО.банк
ОБЪЯВЛЕНИЯ
ФОРУМ
КИЕВСКИЙ РОК КЛУБ
Привет, Гость!
Статус: н/д
Возможности: 0%

Начать поиск...
Избранное
26
июня
2017
Купить билет
клуб «Stereo Plaza»
Вход: 890-5300грн.
27
июня
2017
Купить билет
клуб «Stereo Plaza»
Вход: 990-4000грн.
2
июля
2017
Купить билет
ВДНХ
Вход: 300-5000грн.
Последнее
Панк рок-группа ГАЛЯК презентует новый альбом
23.06.2017 - [новости]ГАЛяК
В эпоху самых смелых экспериментов и смешения стилей музыканты ГАЛЯК соединяют, казалось бы, несовместимые направления: панк, где «стремление играть, главенствует над умением делать это» и такой сложный сплав нот и гармоний как фьюжн
Новий кліп Epolets став блокбастером із погонею та бійками
21.06.2017 - [видео]Epolets
Epolets презентували новий кліп на пісню «Місто спить». В основі сюжету – люди, які вдень працюють на звичайних роботах, а ввечері вириваються на волю. Люди різного статусу, зовнішності та переконань. Єдине, що їх об’єднує – любов до свободи, пошуку пригод, а також татуювання з емблемою Epolets
Двоє українських саунд-продюсерів стали першими ендорсерами Ableton в Україні
13.06.2017 - [новости]Ableton
Статус ендоресра означає, що Данієлян та Романенко будуть обличчям бренду та його популяризаторами в Україні. До того ж не тільки в галузі написання та створення музики, а й у сферах саунд-дизайну для ігор та кіно

Океан Ельзи - Без меж
[2016]
Нова платівка «Океану Ельзи» «Без меж» привернула до себе увагу критики здебільшого як суспільне явище. Мистецькі якості довгограю лишилися на периферії аналітичних публікацій. Між тим, «Без меж» може похизуватися низкою саме творчих цікавинок, на які варто звернути увагу як прихильникам «ОЕ», так і допитливим меломанам>>>
Сергій Жадан та Собаки в космосі - Пси
[2016]
Традиційно інтелектуальні, стьобні тексти які Сергій Жадан наспівує, чи вірніше начитує під бадьорий ска-панк. «Пси» - як третій сезон знайомого серіалу, якщо ви вже знайомі з їх творчістю, тоді приблизно знаєте, що почуєте>>>

Маzепа fest 2006 - як це було

[ 21.09.2006 ]

Маzепа-fest

«…Танцював Ґазда,
Його поту злива
Залила жнива.
З ним танцював Шива…»
«Шива», Кому Вниz
 
Саме на час після жнив, на вересень (8-10), був перенесений цьогорічний «Мазепа -фест». Переформатований на мультикультурну акцію, четвертий Мазепа мав на меті об’єднати у ці три дні мистецтво у різних його проявах: кіно, академічна музика, кобзарська традиція, рок.
А тепер про все по-порядку.
Розпочався фестиваль днем українського кіно, котрий відкривав фільм «Молитва за гетьмана Мазепу», і, власне, передмова режисера цього геніально-скандального творіння - Юрія Іллєнка. Мовилось про передісторію стрічки, шанси на існування якої були мізерні, надто вже часи були не сприятливі для ТАКИХ фільмів. Та навіть тепер, після застійних 70-их, показ фільму заборонено, переважно з причини надто критичного зображення історично устояних образів, як Петра І, так і самого Мазепи. Після перегляду думки аудиторії дещо розбіглися - хтось дякував за шедевр, хтось за антирекламу постаті гетьмана, хтось питав чи є в залі школярі (хвилюючись за їхнє сприйняття відвертих сцен). На це режисер відповів що, мовляв, вас обурює такий фільм, хоча Ерос і Танатос присутні в нашому житті постійно, але вас не обурює кількість пропаганди технології брудного сексу на екранах ТБ!.. Брат Юрія, Михайло Іллєнко, додав, що коли вас буде обурювати такий фільм, згадайте Сердючку і Поплавського - і вас попусте...
Далі відбувся показ фільмів-учасників київського фестивалю «Відкрита ніч», серед яких сподобались коротенькі, так би мовити, «цитати» iз життя людей у пост-чорнобильський час «Поліські образки». Не менш вражаючою була документальна стрічка, своєрідний показ зсередини існування дітей з вулиці, на прикладі дівчинки Лізи. Дівча, що палить да-а-алеко не першу цигарку, на камеру розповідає, як вона била власного батька...
«З найкращими побажаннями. Енвер» - остання, і недодивлена нами історія про геніального гітариста Енвера Iзмайлова, подорож на його Батьківщину - в Крим. Чому недодивлена? Бо нас випхали з кінотеатру, керуючись не чисто людською логікою - показати до кінця хоча б цей фільм, а жлобством - пояснили, що час оренди скінчився, але спасибі Листопаду і на тому… Натомість франків вечір в театрі ім. Гоголя вже давно розпочався, тому встигнути ми змогли лише на завершення - шматок виступу театру «Мушля» та заключні пісні камерного хору «Гілея».
Наступний день - обіцяний день Кобзарства, щедро омитий зранку та вдень дощем, розпочався дещо із запізненням, чого ніяк не можна було допускати, бо надто, перепрошую, НАДТО мало часу було для ТАКОЇ кількості учасників. Пізніше виявилося, що їх аж 30. Узагалі-то, було доволі холодно, і хотілося рухатись, чого під часто серйозні речі, що їх співали кобзарі та лірники, не поробиш, тому ставало те дійство дещо напружуючим у плані затяжності. Нічого не маю проти втілення і належного вшанування історичної традиції кобзарства на Полтавщині, але такі (як досить слушно i влучно зауважив Тарас Компаніченко) «сакральні, інтимні речі» не варто виносити на стадіони - це тільки відверне слухача усіх поколінь. Старшi люди не схочуть іти та терпіти некультуру більшої, на жаль, частини молоді, дихати цигарковим димом, і переступати через гори пляшок, а молоде покоління, в той же час, прийшло відриватись, а тут не та атмосфера сьогодні... Тому я вважаю, що краще відділити, чи хоча б перенести на ранок-день виступи кобзарів.
А тепер ближче до виконавців. Лірник Сашко, як завжди, зачарував усіх своєю казкою, ще й до того показав один нехитрий фокус: «Я зараз проведу рукою, і всі нахилять голови... Що, не діє? А тепер? (хто не нахилить, той москаль!..) От бачите, треба знати українську душу!» . Співом своїм чарували і відносили у далекі козацькі часи Володимир Єсипок (голова Спілки кобзарів України), батько і син Силенки, лірник Ярема, Едуард Драч, Тарас Компаніченко, Ігор Жук, Василь Жданкін та багато інших, колективи: «Соколики» , «Тернова ружа», «Любава», «Вишиванка», «Хореа козацка».
В той же день порадував вдалим, хоча і коротким виступом «Контрабас». Ці полтавці з кожним разом все більш закохують у свій, такий особливий, з українським мотивом, рокенрол. Потім місцева «Дельтора» грала фактично музику без слів - їх просто не чути, хай вибачить мене лiдер i вокалiст гурту пан Янкевич...
Виступи рок-гуртів перемежовували з кобзарями - ще одна помилка лаштування програми фестивалю... (вже збилась iз рахунку, яка....). Слухали веселих пісень від Едуарда Драча. Наступний гурт «Нова земля» з Кременчука дуже вже нагадував фінський «Nightwish»... Лише цим i запам’ятався... По тому на сцену вийшла «Хореа козацка» - така собi збiрна музикантiв, лiрникiв, кобзарiв, якi зазвичай виступають сольно, або є учасниками iнших гуртiв. Тут були i Тарас Компанiченко, i лiрник Ярема, i скрипаль Сергiй Охримчук, i американець Юрiй Фединський... Далі - «Колодій» - симпатично, чула вперше, але задоволена: стрибали і підспівували. Дніпропетровці «Вертеп» виконали пісні як зі свого нового альбому «Бучалчин гандж», так і з попереднього «Підпілля», розворушили публіку, яка встигла повсідатись під час виступу володаря гран-прi першої «Червоної Рути» Василя Жданкіна, що їм передував.
«Тінь Сонця». Незважаючи на скандування публіки «ЩЕ!!!», Сергій Архипчук, режисер фестивалю, ввічливо нагадав, що між чоловіками має бути дотримана домовленість, тому, хлопці - вибачайте, вам і так дали аж 15 хвилин!! Тому кияни, відігравши 2 пісні (задля яких приїхали зi столиці), під оплески натовпу звільняли сцену для наступної команди.
«Мандариновий рай» (хоча соліст i був загорнутий у величезний жовто-блакитний прапор, це ніяк не вплинуло на те, щоб їх не переривали на половині третьої пісні. Знов-таки, ліміт...).
І, нарешті, завершувати мали «Карпатіяни», але робити цього аж ніяк не хотіли - і продовжували грати, (навіть коли їм повимикали апаратуру), на що незворушний Архипчук намагався знайти ради, мовляв, і так захисники правопорядку втомились, і що «треба вміти кінчати». Неймовірно, але музИки не хотіли йти зі сцени, і тоді по десятихвилинному відшукуванню місця, де можна було б грати, сіли на край сцени, і виконали акустичну «Ой, дай, Боже», і це було дійсно вражаюче - старовинні інструменти в руках щирих музикантів і сотня справжніх Людей, опівночі, посеред Співочого поля ім. Марусі Чурай, плескали у ритм, підспівуючи на приспіві.
День наступний почався з виступів полтавських команд, що інколи не без успіху намагались розворушити ще не досить веселий натовп. Я й сама нудилась на лавці перших гуртів п’ять. Цікаво було поспостерігати за рухами на сцені лубенського «Е-42», зокрема їхнього клавішника - це щось, хоча і гітарист не на багато відстає... Публіка непогано приймала вже більш-менш відомі в регіоні «O.Torvald», «Chill Out», «Талісман», «Pins», «Лінки», от тільки «Онейроіду» (з мудруватими текстами авторства Толіка Воліка) важко було примусити глядачів танцювати - може через відсутність важкості в аранжуваннях, чого прихильники такої музики не сприймають. Далі свої декілька пісень чесно відспівали харків’яни «Папа Карло» (соліст дивився на світ через шалено жовті окуляри), залишивши позитивне враження про себе, i нічого конкретніше.... «Абздольц» утримуючи репутацію (утримують? Чи просто інакше не можуть?) команди, що на сцені має чуднуватий вигляд - то дівча-покемон бігає, то надувною гітарою «ламають» апаратуру, ну і басист у протигазi (а як же ж без нього?). Iз «Файно» я запам’ятала лише пісню на слова Григорія Чубая «Із усіма сміятися і плакати». «ДорогиМеняютЦвет» для виступу на цьогорічній «Мазепі» перекладали свої тексти, тому їх було дещо дивно чути. Досить приємнi враження залишились від знайомства з «Хортою» (м. Запоріжжя), але  через певні хіп-хоп мотиви гурт був неадекватно сприйнятий публiкою, і на сцену полетіло сміття. Усі присутнi подумки провели паралелі з минулорічним соромом - зустріччю гурту «Бумбокс» - тоді пляшок кидали набагато більше, але в обох випадках прояви некультури вражали… Прикро і сумно… Набагато краще слухали полтавці «Трансформер», «Широко закриті очі» та «Без обмежень».
Наступний яскравий виступ - місцева «Арахнофобія», що, безумовно, на думку багатьох присутніх мала бути хедлайнером фестивалю. Чітко зіграно, в чому заслуга i барабанщика Олександра Климаня, що відіграв як завжди відмінно, i басиста Михайла Шамраєвського, і, звичайно, Валерія Власенка - його голос в поєднанні з акустичною, на цей раз, гітарою просто таки заворожив... Щиро.
Передостання команда - «Квадроджесіма» - то музика, як мені здається, на любителя. Тому дехто відривався як міг, в той час як інші відверто нудьгували під урбаністичний ритм пісень Шуши. І завершувала фестиваль створена півтори роки тому «White Бенд», що намагалась розворушити пам’ять слухачів хоча б згадкою про Ем Сi Хаммера, на чию пісню вони зробили рімейк (чи як зветься переспів пісні зі зміненими словами?..). Була навіть спроба вдало пожартувати на тему: «Ми привезли вам Ем Сi Хаммера!!! Зустрічайте!! Вибачте, з технічних причин він не зміг приїхати...» (зараховано).
Цього дня фестиваль закінчили без затримки, ніхто не залишився на сцені, щоб зіграти останню акустичну пісню, не вмовляв на прощальний акорд, а просто змотали дроти і пішли собі хто-куди... І навіть комувнизiвська «Шива» не прозвучала, а це є своєрідний гімн «Маzепа-фесту». Довелося самим співати...
Варто згадати і про скриньку, в яку впродовж цих трьох днів всі присутні мали нагоду вкинути хто скільки може – копійок чи гривень, і так долучитися до спільної «толоки» - всією громадою зібрати кошти на зведення пам’ятника Івану Мазепі (таким же чином, як колись увіковічнювали Івана Котляревського, Тараса Шевченка).
Сподіваємось, що на прийдешні фестивалі організатори нарешті врахують попередні помилки, зроблять висновки, а, головне, не допустять їх (помилок) знову і знову… Бо скільки ж можна ламати головою бідолашні граблі?..
Ялина (jalyna@rambler.ru)
Фото: РомкО’Сук (suc@pl.energy.gov.ua)



Смотреть все фото



Читать в архиве по теме 8:
 
Теги
15.06.2007
Фото
А ви знаєте, хто така Поліна Віардо? Як відкрилось мені зовсім нещодавно, була вона коханкою Тургенєва. На Маzепа-фесті ж «Поліна Віардо» виявилась молодою (двох місяців від дня створення), але професійною групою...
14.06.2007
Фото
Я чекала дощу. Мені здавалося, що це вже переходить у якусь народну прикмету. «На Маzепа-фест чекай зливи». Але цього року ні краплини не впало на Співоче поле ім. Марусі Чурай, до останнього акорду, до комувнизівської «Шиви».
14.06.2007
Новости
Рівно о третій дня 8 червня 2007 року розпочався фестиваль «Маzепа-fest». На сцені ПД «Листопад» з'явився Микола Кульчинський - один із ініціаторів і організаторів цього потужного дійства.
21.09.2006
Фото
Півсотні фоток.
13.09.2006
Новости
С 8 по 10 сентября в Полтаве прошёл четвёртый фестиваль «Мазепа-Фест». В этом году фестиваль вместе с датой проведения изменил свой формат. Точнее сказать, не изменил, а дополнил программу предложенных мероприятий. В этом году оргкомитет ввёл, кроме ставших традиционными для события рок-концерта и показа украинских кинолент, День Кобзарства и большой камерный концерт.



Купил билет - помог сайту:
Электронный билет
вверх
 
подключайтесь: Twitter · Facebook
copyleft 2003-2017 www.rock.kiev.ua