Twitter Facebook RSS
W
W
W
.
R
O
C
K
.
K
I
E
V
.
U
A
АФИША
РОК.энциклопедия
ФОТО.банк
ОБЪЯВЛЕНИЯ
ФОРУМ
КИЕВСКИЙ РОК КЛУБ
Привет, Гость!
Статус: н/д
Возможности: 0%

Начать поиск...
Избранное
3
сентября
2017
Купить билет
клуб «Docker pub»
Вход: 400-650грн.
14
сентября
2017
Купить билет
клуб «Бинго»
Вход: 690-1400грн.
14
сентября
2017
Купить билет
«Roof»
Вход: от 200грн.
Последнее
В Киев приедет самый известный музыкант планеты Zucchero
16.08.2017 - [анонс]Zucchero
Друг Стинга и Джо Кокера выступит в украинской столице с единственным сольным концертом 14 сентября во Дворце «Украина». В программу тура «Black Cat» войдут как новые композиции, так и бессмертные хиты Zucchero, благодаря которым его по сей день считают самым известным музыкантом планеты
Nebulae Come Sweet відправляються в тур по Україні
16.08.2017 - [анонс]Nebulae Come Sweet
З 14 по 16 вересня Nebulae Come Sweet відвідає Вінницю, Тернопіль та Одесу, а фінальною точкою туру стане виступ у Києві на 10-річчі Doom Over Kiev 14-15 жовтня
Line Up фестивалю «Повстанець» - 9-10 вересня
15.08.2017 - [анонс]Повстанець
Вперше фестиваль «Повстанець» пройде біля Києва, але від того буде не менш драйвовим! Музиканти даруватимуть настрій і підсилюватимуть дух так, що вистачить до смаку усім відвідувачам заходу

Океан Ельзи - Без меж
[2016]
Нова платівка «Океану Ельзи» «Без меж» привернула до себе увагу критики здебільшого як суспільне явище. Мистецькі якості довгограю лишилися на периферії аналітичних публікацій. Між тим, «Без меж» може похизуватися низкою саме творчих цікавинок, на які варто звернути увагу як прихильникам «ОЕ», так і допитливим меломанам>>>
Сергій Жадан та Собаки в космосі - Пси
[2016]
Традиційно інтелектуальні, стьобні тексти які Сергій Жадан наспівує, чи вірніше начитує під бадьорий ска-панк. «Пси» - як третій сезон знайомого серіалу, якщо ви вже знайомі з їх творчістю, тоді приблизно знаєте, що почуєте>>>

Вечір пам'яті героїв Крут у Полтаві

[ 19.02.2007 ]

Якщо країна не вміє берегти своїх героїв, то їй залишається хоча б щорічно покладати квіти до їх постаментів і пам'ятати. Пам'ятати їх діяння, їх подвиги, самовідданість. Буває і таке, що лише смерть возвеличує і вкарбовує часом безіменних героїв в історію. Це сумно, але це так.

«28 січня 1918 року поблизу залізничної станції Крути (за 18 км від м. Ніжина Чернігівської області) відбувся нерівний бій київських студентів з чотирьохтисячним загоном більшовицької армії»
- говорить листівка, що її дав мені якийсь хлопчина того вечора. Вечора пам'яті героїв Крут.
«(…) У нерівному бою загинула більшість ще не обстріляних і незагартованих бійців. На кілька днів бій студентів під Крутами стримав завоювання Києва більшовиками».

І нехай потім історики досліджують подробиці, з'ясовують обставини, можливі причини, наслідки і повороти подій, піднімають архіви і документи. Смерть є смерть. І три сотні юнаків зустріли її зимового дня із нікому тепер не відомими думками, мріями і сподіваннями. Вічна пам'ять…

І задля підтримання вічового вогню пам'яті про молодих героїв Крут щорічно влаштовуються живі концерти. Цьогорічний відрізнявся ще й показом короткометражного документального фільму про тогочасні події в Україні, своєрідний екскурс в історію для ознайомлення з тією її сторінкою, яка лишила по собі кривавий слід.

Але перед тим, як перейти до портретів груп, що виступали, трохи загальних планів.

Зображення перше. Люди. Зізнаюсь, такої кількості глядачів і слухачів я не очікувала, і, не приховую, була приємно здивована цим фактом. Навіть засумнівалась, чи це бува не пригнали добровільно-примусово якихось учнів старших класів (як бувало під час мого навчання, для т.зв. «масовки») задля створення видимості зацікавлення. Але, придивившись, побачила, що вік присутніх часом да-а-алеко не шкільний, іноді навіть пенсійний, частіше студентство і працююча молодь. Вже краще. Та трохи згодом мій піднесений настрій дещо погіршило споглядання, з дозволу сказати, поведінки окремих індивідуумів під час концерту. Влучно це прокоментував Ігор Вишняков: «Наука безсильна», і вона (наука) дійсно здає позиції, коли мова йде про розмову з феноменом «імбецил звичайний». І як можна пояснити людині з мозком (начебто) у черепній коробці, що він не один у залі, і що мене мало цікавлять його безглузді і недоречно-тупі вигуки з місця, волання про те, що він сюди, вибачте, не якихось там героїв прийшов вшановувати, а «музон паслушать, сємак пахавать», при цьому поклавши брудні нижні кінцівки на парапет балкону. Мабуть, ніяк. Не обійшлося й без нарікань місцевих жіночок у стилі «молодьож нинчє така пішла-а, шо прямо ужас…»

Зображення друге. Організація. Про рівень загальний казати важко, були і недоліки, і моменти відверто приємні. З перших варто назвати звук, який, за звичаєм філармонії, як завжди трохи псував враження від виступів своєю віддаленістю від епітетів «хороший» і «пристойний». Звук був «так собі» (і «можна було краще»). Також я не люблю, коли про свою безпосередню причетність до створення будь-чого відкрито «кричать» із усіх сил величезними літерами, таким чином рекламуючи себе (здається, це тепер зветься піаром). Тим більше мене дратує, коли це роблять політики й партії. Ну, зробив добру справу - то хай люди радіють, а інакше - це показова добра справа, не заради неї самої, а задля її черговості у списку (у якому тепер з'явилася ще одна «галочка»). Тому імен і офіційних назв я не писатиму, не зважаючи на необхідність «віддати належне» і теде. До речі, на афішах (дизайну середньої примітивності) чомусь ні словом не обмовились про приурочення концерту. Хм...

Із моментів гарних не можна не відзначити хороші кіно- і музичну частини, порадувала також присутність арт-вертеповської ятки з новинками літератури, музики, мистецьких журналів й іншої духовної їжі, біля якої, на щастя, юрмилося людей більше, ніж біля столику з їжею в побутовому її сенсі. І срачу особливого після концерту я не помітила. Та й присутні в переповненому залі доволі привітно реагували на виступи гуртів - останнього так точно.

Зображення третє. Крупним планом. Першою на сцену вийшла молода, але така, що вже встигла заявити про себе у місті, команда «de Joker» (маю на увазі участь у конкурсах «Квадрату У», радіо «Ваша хвиля»). У музиці відчувається вплив хіп-хоп мотивів, у текстах присутній великий відсоток життєрадісності та й грають хлопці доволі непогано. І якщо зуміють знайти своє власне, особливе і характерне лише їм звучання, то мають всі шанси стати прийдешнім поколінням молодіжного альтернативного руху. Бо задатки є - володіння інструментами, ритмом у голосах двох вокалістів, наявність динаміки у виконанні й поводженні на сцені та невід'ємне бажання творити.

Гурт «Dель Тора», що змінив на сцені «de Joker», має у своєму складі широкий спектр інструментів. Звучать вони (маю надію, поки що) не дуже зіграно. І знову ж таки, камінь в город звукорежисера, який з невідомих причин зробив акустичну гітару, клавіші і скрипку майже нечутними у піснях. Прикро, звичайно, але надалі - творчих успіхів і розвитку «Dель Торі» та гарних звукачів на виступах. «Багатоінструментальний арт-рок, подекуди із сильним впливом традиційного харду і етно-елементами» (визначення найбільш вдале і чітке, дане лідером гурту Євгеном Янкевичем) подеколи звучить просто надзвичайно, але у якийсь момент щось наче «ламається». Загалом же команда радо сприймає критику, що є беззаперечним кроком назустріч подальшому вдосконаленню.

Яскравим прикладом гармонійної зіграності численних інструментів була у той вечір група «Вертеп», яку чомусь називали гуртом «Мандрівні дяки». Так, вони часто представляють себе як «Гурт мандрівних дяків «Вертеп»» (самі музиканти пояснили це так: чому мандрівні? бо мандруємо по всьому світу; чому дяки? бо дякуємо:) ), але ж це не привід виривати фрагмент з контексту, позаяк ключовим тут є останнє слово в назві. Ну це так, деталі. Цікавим був їх живий виступ - це такий собі своєрідний музичний вертеп-театр, де кожен грає відведену йому роль (тобто грає на певному інструменті), які й складаються разом у дії та цілісні постановки-спектаклі. Це пісні, де «кожна нота і кожне слово - східняцька земля, яка милостиво дозволяє нам ходити по ній ногами і бути від того щасливими» (цей вислів я поцупила з передмови в новому альбомі «Бучалчин Ґандж», надто він мені сподобався :). «Вертеп» - музика життя і радості, мелодії засніжених колядок і купальських ночей, мотиви численних народних святкувань і приурочень до важливих дат, нагадування про дідівські традиції, співанки для небайдужих світу цього, звуки дніпрових хвиль...

Такий вийшов вечір пам'яті. Пам'яті героїв Крут.

Гуртам - спасибі за музичне оздоблення, всім причетним - за вкладену працю в організацію вечора, філармонії - за приміщення і сцену, всім присутнім - за присутність.

Автор: Ялина
Фото: РомкО’Сук
www.music.poltava.ua



Смотреть все фото




Купил билет - помог сайту:
Электронный билет
вверх
 
подключайтесь: Twitter · Facebook
copyleft 2003-2017 www.rock.kiev.ua