Twitter Facebook RSS
W
W
W
.
R
O
C
K
.
K
I
E
V
.
U
A
АФИША
РОК.энциклопедия
ФОТО.банк
ОБЪЯВЛЕНИЯ
ФОРУМ
КИЕВСКИЙ РОК КЛУБ
Привет, Гость!
Статус: н/д
Возможности: 0%

Начать поиск...
Избранное
3
сентября
2017
Купить билет
клуб «Docker pub»
Вход: 400-650грн.
14
сентября
2017
Купить билет
клуб «Бинго»
Вход: 690-1400грн.
14
сентября
2017
Купить билет
«Roof»
Вход: от 200грн.
Последнее
Nebulae Come Sweet відправляються в тур по Україні
16.08.2017 - [анонс]Nebulae Come Sweet
З 14 по 16 вересня Nebulae Come Sweet відвідає Вінницю, Тернопіль та Одесу, а фінальною точкою туру стане виступ у Києві на 10-річчі Doom Over Kiev 14-15 жовтня
Line Up фестивалю «Повстанець» - 9-10 вересня
15.08.2017 - [анонс]Повстанець
Вперше фестиваль «Повстанець» пройде біля Києва, але від того буде не менш драйвовим! Музиканти даруватимуть настрій і підсилюватимуть дух так, що вистачить до смаку усім відвідувачам заходу
Як пройшов вечір «Вірші і джаз на даху з Іреною Карпою»
15.08.2017 - [фото]Ірена Карпа
Під джазовий супровід групи «Сон Сови» Ірена читала вірші Гійома Апполинера, Артюра Рембо, Юрія Іздрика, Артема Полежака, Галини Крюк, Гаси Шиян, а також уривки зі своєї книги «День усіх білок»

Океан Ельзи - Без меж
[2016]
Нова платівка «Океану Ельзи» «Без меж» привернула до себе увагу критики здебільшого як суспільне явище. Мистецькі якості довгограю лишилися на периферії аналітичних публікацій. Між тим, «Без меж» може похизуватися низкою саме творчих цікавинок, на які варто звернути увагу як прихильникам «ОЕ», так і допитливим меломанам>>>
Сергій Жадан та Собаки в космосі - Пси
[2016]
Традиційно інтелектуальні, стьобні тексти які Сергій Жадан наспівує, чи вірніше начитує під бадьорий ска-панк. «Пси» - як третій сезон знайомого серіалу, якщо ви вже знайомі з їх творчістю, тоді приблизно знаєте, що почуєте>>>

Євген Манженко: «Був би саботажником при владі»

[ 16.04.2012 ]

Веселі Біоритми

«Веселі Біоритми» - це той гурт, який своїм стьобом і веселою музикою додає кілька годин життя кожному, хто їх слухає. Дарма, що їх останній альбом має лиш 6 треків! Але  «Все по 30» - то дійсно та творчість, яка підпадає під визначення «прикольна». Тексти легко запам’ятовуються, мелодії прості та від цього не банальні, а деякі фрази можна використовувати в лозунгах чи в збірках афоризмів! Все це кіровоградський гурт «Веселі Біоритми». Ми поспілкувалися з фронтменом цього ВІА Євгеном Манженком (він жеЄвгеніванович).

Розкажіть, коли, як і де з'явилися «Веселі Біоритми»? Що було до них?

«Біоритми» з'явились майже випадково. На набережній річки Інгул в центрі Кіровограда зібралася невеличка компанія, це було три рочки тому. Була гітара, були гарні кіровоградські дівчата, я заспівав свою пісню, здається, про менеджера, який мріяв бути льотчиком і каратистом у школі і мати мопеда, а в результаті перетворився в «офісний планктон», а двоє з присутніх, Вова Сварщик і Коля Чікєт, які колись грали в легендарному кіровоградському поп-панк  гурті «Козацький Сир», а на той момент складали бойовий творчий дует «РРоккі Ввєрх», який виконував шансон… так от, дві легенди кіровоградської рок-сцени попросились до мене в акомпаніатори. Мені це страшенно полестило, ми зібрались, взяли до рук відповідно укулеле, стару радянську драм-машину, гітару і не менш вінтажні «совєцькі» дитячі клавіші «Фаіемі». Після трьох пивних репетицій за тиждень вже відбувся першій концерт. Я грав на маленькій укулеле, Вова Сварщик мучив гітарку, а Коля Чікет скинув кросівок і грав на клавішах ногою, час від часу налаштовуючи їх за допомогою викрутки – звук час від часу «сповзав» на пів тона-тон, що додавало навіть певного шарму. Після цього виступу в Кіровограді зародилося явище емо-реггі-турбошансону.

А коли саме ви зрозуміли, що ВБ це щось трохи більше, аніж просто хобі?

Знаєте, мабуть – ніколи. Це насправді улюблена справа, чого тут приховувати. А перше місцеве визнання прийшло кількома місяцями пізніше. В місцевому закладі пройшов концерт, на який ми покликали також наших юних друзів з гурту «Цирк Шардам» і організували вставку робіт художника, геніального просто, Кості Соколовського, яка була присвячена дуже скромно... звичайно, «Веселим Біоритмам»! За відсутності реклами в закладі, в який приходило завжди від сили кілька десятків людей, зібралося під три сотні глядачів. Під сценою стрибали якісь дядьки у вінтажних турецьких светрах, золотозубі і завзяті, разом із місцевою богемою, і бізнес-леді. Мабуть, саме тоді ми зрозуміли, що рухаємось у правильному напрямку. На той момент Вові Сварщику вручили басуху, гітару відібрали і віддали чудовому гітаристу Енді. Але кардинально покращились «Веселі Біоритми» тоді, коли до нас приєднався «важкий» і серйозний барабанщик Олексій Винниченко  із своїм бойовим «карданом» і клавішник Вова Катаровський (для цього шляхом підкупу, інтриг і погроз довелося розвалити гурт «Цирк Шардам»).

Перший раз, особисто я, ознайомився з творчістю гурту кілька років тому, коли ви виступали на ранковому шоу «Підйом» у прямому ефірі. Пам'ятаєте той ефір? З приводу цього два питання: яка вона, аудиторія ВБ, і як справи зараз із теле- радіоефірами?

Звичайно пам'ятаю. Нам зателефонували пізно ввечері і спитали, чи можемо ми завтра вранці пограти.  Ми люди мобільні, пішли і зіграли. Як з'ясувалось, приятель Колі Чікєта, коли почув нас зі включеного телевізора у домі, впав з даху від несподіванки (на щастя, без травм). З аудиторією незрозуміло… Нас слухають студенти, растамани, водії маршруток, жінки з магазину «Все по 30», підлітки і доценти. Якось визначити «таргет груп» неможливо. З теле-радіоефірами справи такі: іноді запрошують мене поспівати, на ТВі, наприклад, вранці, але глобально... Ми сидимо в глибокому.... еее.... центрі країни, знімають нас, хіба що під час виступів на фестивалях. Про радіо я взагалі мовчу – ми три роки проіснували без демо-записів, максимум відео гуляли якісь по інтернетах.

Але відсутність демо-записів, наприклад, ніяк не завадила тому, що час від часу якісь французи і американці про нас пишуть. Не знаю – що вони там розуміють у тому бойовому «суржику», яким я пишу пісні, але факт.

Смішно було, коли ми ледве не виступили на одному фестивалі у Техасі на одній сцені з «Моторхед», діаспора пролобіювала. Звичайно, ми відмовились – не знайшли грошей на переліт. Іноді я просто не розумію – звідки всі ці люди про нас дізнаються?!

Взагалі жодної «звьоздочки» ми від цього не ловимо. Нас нема в ротації на радіо, про нас не знають і не запрошують не безліч фестивалів. І взагалі, причиною певної популярності у вузьких колах є, я вважаю, не геніальність текстів і не феєричність аранжувань, а нестача іншої музики, не схожої, унікальної. Ми не є такими, звичайно. Але намагаємось:)

Ви сказали Motorhead. А з ким би хотіли зіграти на одній сцені? Або записатися з кимось?

З Бобом Марлі і «Братами Гадюкіними» із Кузею. Ну, це хіба що в наступному житті.

Насправді – багато з ким. Є багацько українських гуртів, які ми любимо і поважаємо. Але казати з ким хотілося би – не скажу, а то ще подумають, що ми напрошуємося, а ми скромні насправді і сором'язливі.

А друзів серед музикантів багато?

Багато. Нас усіляко підтримує, запрошує на свої заходи і годує смачним борщем Мирослав Кувалдін, нас підтримують і підгодовують винницьким салом «ТІК», у нас є друзі і брати у Львові, «Абу-Касимові капці», неймовірно веселі і гостинні люди, в Тернополі - «Неймлесс» і їм дружні колективи, в Полтаві - «Онейроїд» і ще купа кльового народу, Одеса... В принципі – майже вся Україна! Вибачте, брати, якщо кого не перелічив.

Перейдемо до найважливішого питання останнього місяця. Альбом. Цілих три роки, виходить, ви йшли до створення збірки. Але, чому так мало пісень, і чи буде продаватися диск?

О, це окрема історія. В нас кілька десятків пісень насправді. Але три роки ми не могли знайти людей, які могли б записати «живі» барабани в Кіровограді. Була в нас така примха. В результаті півроку тому вдалося записати партії ударних на 6 треків. Потім людина, яка це накопичувала, скажемо так, все ніяк не знаходила часу нас дописати, обробити і звести. В результаті ці 6 треків записав інший звукорежисер – Макс Величко, за кілька днів буквально. За що ми йому страшенно вдячні. Сил наших не було більше терпіти і ми вирішили видати вже те, що є, а потім записати вже окремий магнітоальбом.

Продавати диск... Ну, хіба що для фанатів фізичних носіїв і поліграфії обмеженим тиражем. Особливого сенсу я не бачу – сам в основному  «краду» музику в мережі, гріх було б не роздавати свою.

Взагалі, ви знаєте рок-музикантів українських, які заробили щось суттєве на продажу дисків?

Ну, відносно заробляли... Але... Є практика виконавців (загальновідома) підтримувати аудіоматеріал ще й певним відеорядом. Кліпів не знімаєте?

Нам обіцяв намалювати анімацію наш друг Костя Соколовський. Все, що він робить – від картин до афіш наших концертів – мені страшенно подобається. Сподіваюсь, про свою обіцянку він не забуде.

В принципі, нас місцеві друзі агітують познімати, зараз потеплішає – і вперед!

Цікаво:) Будемо чекати. Я помітив, що все що ви робите, сконцентровано на Кіровограді. Ви часто граєте у інших містах? І взагалі, не було думки виїхати, наприклад, до столиці хоч би для запису?

Ми в основному граємо в інших містах. Але є патріотами малої батьківщини, вважаємо, що якраз дуже в концепції було записуватись саме тут. Що вартувало нам 3-х років існування без записів.

До речі, найчастіше ми виступаємо в Полтаві останнім часом. Нас іноді оголошують Полтавським гуртом…

Ну, а як же столиця?:)

Якщо чесно, ми мали виступи у «Бочках» і у Еріка, у друзів-байкерів в «Чоппері», у «Фрідомі» із «ТІКом» пару пісень ... ммм… А, під СІЗО для Юліїі Володимирівни заспівали. А так, в основному мене самого кличуть поспівати на різних літературних тусовках і фестивалях. Думаю, якраз для Києва ми є майже абсолютно невідомим гуртом.

Тобто, ми тільки «за», запрошуйте!:)

О, там, де друзі-музиканти, додаю Соню Сотник – вона ж тепер не тільки медійна моя колега, а й музична!

Повертаючись до платівки і творчості гурту загалом. Звідки ви берете сюжети пісень? Чи є прототипи героїв «емочок», «маршрутчиків» і т.д.?

Звичайно. Прямо зараз під вікнами моїми ходять і їздять!

Колись на фестивалі «Вйо, Кобеляки» до мене підійшли два величезні (а в мене 186 зріст, на хвилиночку) дядьки в «олімпійках» і з барсетками, спитали, чи я часом не Євгеніванович і розповіли, що абсолютно впевнені, що ця пісня написана про їхнього друга-водія маршрутки, питали – звідки я його знаю, якщо я «нє мєсний»?..

А пісня «Понаєду»?

О, знали би ви, яка потужна кіровоградська діаспора в Києві!

Це заповітна мрія кожного кіровоградця – «панаєхать» у столицю, до речі. Навіть тих, хто це громогласно заперечує.

Скажемо так: за інших обставин це могла би бути пісня про мене, наприклад.

Ви відомі своєю дещо радикальною позицією до української політики. А от якби Ви потрапили до владних гілок, що б змінили в країні в першу чергу?

В першу чергу я би послабив владну вертикаль. А заразом – і владну горизонталь. І діагональ. Влада українцям заважає. Українцю потрібен чесний суддя для того, щоб розібратися: чи по закону проходить межа на городі.

Зверніть увагу, будь-яке посилення виконавчої влади в наших умовах призводить до погіршення економічного стану країни.

Так що я, скоріше за все, був би саботажником при владі.

Що зараз слухаєте? Що б порадили з музики?

Це єдине питання, яке загнало мене у глухий кут. Я слухаю кожен день десятки пісень різних жанрів і напрямків, від сьорфу і нойзу до японської гаражної психоделії 60-х, даб і електро-свінг з альтернативним денверським кантрі. Можу порадити слухати музики якомога більше, і різної. А починати треба просто зараз з минулорічного диску Тома Вейтса, звичайно!

Чим плануєте займатися найближчим часом? Плани на літо? Фестивалі?

Попередні запрошення є на кілька фестивалів, на 4, здається. Але до літа ще далеко, побачимо.

А взагалі як і у будь-якого гурту плани в нас такі: змінюватись, вдосконалюватись і поповнювати репертуар.

А, забув: і бабла нарубати, їздити в лімузині, ходити у шубі на голе тіло і вставити золоті фікси з «бруликами»!:)

І наостанок кілька напутствуєщих слів читачам:

Слухайте (а краще – грайте самі!) побільше якісної цікавої музики, любіть один одного (бажано – хлопчики дівчаток, а дівчатка – хлопчиків) і Україну, обов'язково чистіть зуби двічі на день, попускайтеся – і буде нам всім щастя! Будьте всі здорові і кльові! Все буде чьотко!


Дмитрий Войналович
© www.rock.kiev.ua



Читать в архиве по теме 3:
 
Новости
Теги
29.04.2012
Кіровоградська формація Веселі Біоритми нещодавно заявила про себе. Точніше, заявили вони про себе раніше, але «студійно» - лише зараз. Альбом «Все по 30» містить лише 6 треків, та при цьому язик не повертається назвати його «неповноцінним» чи «міні». В тих шести піснях у дещо стьобовій формі розказано цілу історію сучасного суспільства. Хоча… Може, те, що ми звикли називати «стьобом» насправді просто «музичний реалізм»?



Купил билет - помог сайту:
Электронный билет
вверх
 
подключайтесь: Twitter · Facebook
copyleft 2003-2017 www.rock.kiev.ua