Рок з молоком #15. Унабі

14.05.2012 · Інтерв'ю

Запорізький гурт Унабі грає якісну альтернативну музику, впевнено гне свою лінію, не боїться експериментів…  Що таке «Унабі» і «з чим його їдять» (у сенсі як тлумачному так і музичному) розказали учасники гурту Євген Гречаний та Дмитро Дегтярь.

Привіт. Розкажіть про себе: як, де, коли?

Євген Гречаний (барабани): Привіт. Особливо розповідати нічого. Звати Євген, граю на барабанах з початку існування гурту, а взагалі з хлопцями граємо вже давно, ще з минулого проекту.

Дмитро Дегтярь (гітара, синтезатори): Наприкінці 2007 року, у Запоріжжі, так – як сніг на голову:)

А чому саме така назва? Що означає «Унабі»?

Дмитро: Унабі – це китайський різновид сімейства фінікових – дуже корисна рослина, її плоди застосовують у медицині та косметичній справі.

Євген: Взагалі-то, коли вирішили змінити стиль, а також склад гурту, то автоматично вирішили змінити і назву. Довго шукали, а потім Олег (бас-гітарист) десь побачив таке слово, як «Унабі». Ми, як-то кажуть, «заґуґлили» і з’ясували, що це назва Китайського фініка, після поїдання листя котрого, до речі, на деякий час втрачаються всі рецептори, окрім гіркого, на язиці, звісно. А з португальської мови це перекладається як «єдиний можливий шлях»

Чому саме такий жанр музики було обрано для виконання?

Євген: Жанр було обрано не те щоб спеціально, ми просто грали те, що нас «перло», а потім виявилось, що виходить дуже оригінально і не дуже схоже на все інше. Тому я б сказав, що ймовірніше не ми обрали жанр, а він нас, а ми тільки намагались його трішки притримуватися.

Дмитро: Наш жанр змінюється постійно, від пісні до пісні, там є багато елементів від різних музичних напрямків. Тому про якийсь один конкретний жанр говорити мабуть неправильно.

Як розподіляються ролі у групі? Хто пише музику, хто тексти? Як взагалі народжуються пісні?

Євген: Ну, ролі розподіляються порівну. В нас справжня демократія, на відміну від декого…:) А пісні робимо всі разом. Найчастіше хтось приносить якусь ідею і вже всі разом намагаємося щось створити, зробити цікаве аранжування. Приблизно така сама концепція і з текстом: буває зібрались, накидали ідей, риму, або розмір і вуаля – пісня!

Дмитро: Це дуже складне питання… Універсального алгоритму написання пісень по типу: «Так ти лабаєш ля-мінор, а я вигадую риф, а він гупає в діжку» у нас не існує, і напевне, його і не повинно бути. Всі – композитори та аранжувальники водночас!

Наскільки важко і довго проходила робота над вашим дебютним альбомом «Інтро» (вийшов у 2011 році – авт..)?

Дмитро: Досить довго, і досить непросто, були і деякі складнощі, але ми перемогли! Багату часу зайняло прийняття концепції альбому, графічна робота та запис інструментів.

Євген: Над альбомом працювали майже рік, звісно, роботи було багато, тим більш, що альбом перший, і не хотілося вдарити в багнюку обличчям, тому намагалися зробити все якнайкраще – мабуть, тому і довго… Хоча, всі доволі швидко записали свої інструменти, ми все ж таки трошки загальмували на останній, та напевно головній стадії – зведення матеріалу, та вийшло все ж таки непогано, я вважаю.

Вже після випуску дебютника не було бажання щось у ньому змінити, зробити інакше? Якби була можливість, то що б змінили?

Євген:  Бажання щось міняти не було точно, бо дуже довго і так ми все міняли, і все, що було можливо поміняти, ми поміняли. Потім на свіжу голову, звичайно, з’являлись деякі ідеї, але як кажуть: «Після бійки кулаками не махають»:)

Дмитро: Таке бажання завжди є, і воно має бути у людини, яка ще не втратила здоровий глузд. Напевне, кожен, крізь призму часу, поглянувши на свою роботу, знайде в ній якісь критичні моменти, але міняти при цьому нічого не потрібно, оскільки важливо не впадати в перфекціонізм, а передати, у тому числі і за рахунок таких «дискусійних моментів», саме атмосферу запису, ті думки та емоції, що керували артистом під час запису.

Як справи з новим матеріалом?

Євген: З новим матеріалом справи дуже прикольні. Матеріал цікавий і дуже різноманітний. Він трохи відрізняється від старого своїм звучанням і задіяними в ньому інструментами. Маю надію, що всі охочі незабаром зможуть почути його: думаю, що сподобається!

Дмитро: Робота над новим матеріалом іде на повну, вже є деякі результати, і можу сказати напевне, що вони здивували навіть нас, тому для слухачів, має бути вдвічі цікавіше, але щоб підтримати інтригу – ніякої конкретики на цей момент давати не будемо…

Чому свого часу ви відмовилися від жіночого вокалу?

Євген: Про жіночий вокал це дуже довга історія. Просто, на той час ми дуже багато вокалісток поперепрослуховували, а потім ми просто озирнулися і побачили, що він абсолютно всюди, я маю на увазі жіночий вокал, тому не хотілось йти за всіма, та й набрид трохи він:)

Дмитро: Жінка на кораблі – до біди! Жартую!:) Так склалося напевне, що ми граємо «чоловічу музику», до того ж, в певний період часу – кількість рок-гуртів, де співали жінки та дівчата, дійсно стала досягати критичної відмітки, і ми не хотіли бути одними з них.

У вас у музичні орієнтири? Тобто, виконавці, якими ви захоплюєтеся, які вас спонукають (спонукали) до творчості?

Дмитро: Є, дуже велика кількість  гуртів, що вплинули на мене як музиканта, перераховувати їх всі не вистачить  інтерв’ю, єдине – далеко не всі вони мають відношення до музики, яку грає Унабі.

Якщо цікаво, мій рейтинг топ-5: King Crimson, Pink Floyd, Tool, Depeche Mode, Aphex Twin і т.д.

Євген: Я б не сказав, що ми на когось орієнтуємося, всі хлопці слухають абсолютно різну музику, збігів не дуже багато, але є трохи. Та орієнтуємося ймовірніше на те, що нам подобається, якусь оригінальність, мелодію.

Чим займатиметеся найближчим часом, які плани?

Євген: Найближчим часом ми займатимемося новим матеріалом, оскільки в найближчих планах зробити окремок…

Дмитро: …та постараємося влітку пограти на фестивалях.

Ви учасники багатьох фестивалів. Але, в основному, на сході країни. Шукаєте шляхи освоєння більш широких територій?

Дмитро: Звичайно, шукаємо. Та, на жаль, в Україні андеґраундна сцена вимушена сама себе виправдовувати фінансово, тому бажання збільшувати масштаби діяльності поки що стримується матеріальними ресурсами.

Євген: Так, звичайно, ми шукаємо ці шляхи, та деякі фактори не дуже дозволяють це зробити. Дуже хочеться проїхатися нашою файною західною Україною не тільки взимку на сноуборді:) Все ж таки там просто крутіша природа! І по південній звичайно ж, куди ж без неї, особливо влітку!

Що сьогодні вас найбільш пригнічує у суспільстві, і навпаки – надихає? Що б змінили чи вдосконалили?

Євген: Навіть не знаю, що міняти. Люди такі, які вони є. Єдине – хотілося б, щоб почистішало на вулицях міст. Не треба смітити (хоча напрошується інше слово) там, де живеш. І природу, щоб берегли нашу – самі ж туди завжди відпочивати їздять.

Дмитро: Пригнічує падіння духовності і відмова від моральних цінностей – людям, особливо молодим, нічого не потрібно, окрім грошей та соціальних мереж – на цьому сенс буття закінчується.

Змінювати суспільство треба починати із себе, поки ми будемо тикати пальцями в оточуючих, а не займатися саморозвитком, змін не буде.

Побажайте щось своїм шанувальникам (і не тільки), які читають інтерв’ю:

Дмитро: Будьте людьми, за будь-яких обставин, завжди слухайте свій внутрішній голос та хорошу музику.

Євген: Всім здоров’я, щастя, «бабу лесів»! Займайтесь завжди улюбленими справами і слухайте при цьому гарну музику, яка задовольняє ваші уподобання! До зустрічі на концертах і просто в гарних компаніях!!!;)

Автор:
© Рок.Київ

 
ДОСЬЄ ДИСКОГРАФІЯ
Інтро
Інтро
2011
альбом
слухати · рецензія
РЕКОМЕНДАЦІЇ
No comment
НОВИНИ
No comment
24.03.2022

No comment

Огляд сцен на 360 градусів, живі трансляції та навіть фудкорти
АНОНСИ
Огляд сцен на 360 градусів, живі трансляції та навіть фудкорти
09.09.2020

19-20 вересня на українській онлайн-платформі hover.link пройде перший захід — БеZVIZ Pre-party 1.5. Це простір, який максимально відтворює музичний фест у реальності