Twitter Facebook RSS
W
W
W
.
R
O
C
K
.
K
I
E
V
.
U
A
АФИША
РОК.энциклопедия
ФОТО.банк
ОБЪЯВЛЕНИЯ
ФОРУМ
КИЕВСКИЙ РОК КЛУБ
Привет, Гость!
Статус: н/д
Возможности: 0%

Начать поиск...
Избранное
27
августа
2017
Купить билет
клуб «Docker pub»
Вход: 250-3150грн.
3
сентября
2017
Купить билет
клуб «Docker pub»
Вход: 400-650грн.
14
сентября
2017
Купить билет
клуб «Бинго»
Вход: 690-1400грн.
Последнее
В Киев приедет самый известный музыкант планеты Zucchero
16.08.2017 - [анонс]Zucchero
Друг Стинга и Джо Кокера выступит в украинской столице с единственным сольным концертом 14 сентября во Дворце «Украина». В программу тура «Black Cat» войдут как новые композиции, так и бессмертные хиты Zucchero, благодаря которым его по сей день считают самым известным музыкантом планеты
Nebulae Come Sweet відправляються в тур по Україні
16.08.2017 - [анонс]Nebulae Come Sweet
З 14 по 16 вересня Nebulae Come Sweet відвідає Вінницю, Тернопіль та Одесу, а фінальною точкою туру стане виступ у Києві на 10-річчі Doom Over Kiev 14-15 жовтня
Line Up фестивалю «Повстанець» - 9-10 вересня
15.08.2017 - [анонс]Повстанець
Вперше фестиваль «Повстанець» пройде біля Києва, але від того буде не менш драйвовим! Музиканти даруватимуть настрій і підсилюватимуть дух так, що вистачить до смаку усім відвідувачам заходу

Океан Ельзи - Без меж
[2016]
Нова платівка «Океану Ельзи» «Без меж» привернула до себе увагу критики здебільшого як суспільне явище. Мистецькі якості довгограю лишилися на периферії аналітичних публікацій. Між тим, «Без меж» може похизуватися низкою саме творчих цікавинок, на які варто звернути увагу як прихильникам «ОЕ», так і допитливим меломанам>>>
Сергій Жадан та Собаки в космосі - Пси
[2016]
Традиційно інтелектуальні, стьобні тексти які Сергій Жадан наспівує, чи вірніше начитує під бадьорий ска-панк. «Пси» - як третій сезон знайомого серіалу, якщо ви вже знайомі з їх творчістю, тоді приблизно знаєте, що почуєте>>>

Viter: «Прийшов час українцям про себе заявляти на світовій сцені»

[ 09.03.2013 ]

Viter

Ці львівські хлопці охочі до експериментів, вони вже заявили про себе у світі і не збираються зупинятися на досягнутому. Гурт «Viter»! Вони доводять, що український метал може бути не лише якісний, а й дуже й дуже цікавий та неординарний. Детальніше – в інтерв’ю…

Viter – досить нове ім'я на українській метал-сцені. Розкажіть про історію групи.

Привіт усім читачам київського рок порталу! Ось коротка історія гурту із нашого прес релізу:

Гурт був створений у 2010, у мальовничому у Львові. Перший повноформатний альбом групи VITER «SPRINGTIME» побачив світ влітку 2012 року у якості інтернет-релізу на полицях музичних магазинів CD BABY, Amazon, iTunes, а також на фізичному носії, виданий російським незалежним лейблом Metalism Records. До альбому увійшло 10 цілком нових композицій, робота над якими тривала 2 роки. Альбом публікувався досить незвичним чином: починаючи із червня 2012 року, щотижня гурт викладав на своїх інтернет-сторінках 1-2 сингли, для кожного із яких була створена ексклюзивна концептуальна обкладинка.

У активі гурту також є 2 міні-альбоми – Dzherelo та DivaRuzha, виконані у ключі етно-року. Обидва диски були видані незалежним лейблом CBM Records і отримали багато гарних відгуків із усіх куточків світу.

Звучання деяких пісень поточного альбому групи VITER нагадує слухачам творчість гуртів першого ешелону Neue Deutsche Härte – Rammstein, Oomph, In Extremo, або монстрів електронного року – Muse, але це не більш ніж, впливи у творчості колективу.

Вдало дебютувавши на найпотужнішому українському рок-фестивалі GLOBAL EAST ROCK FESTIVAL у 2011 році, гурт отримав ще більшу симпатію аудиторії. Феєричними моментами у виступі гурту є вибух двометрового фонтану іскор із величезного рогу у руках вокаліста та розбивання на сцені унікальних музичних інструментів із отруйної рослини «борщівника» виготовлених Юліаном власноруч.

На даний момент склад гурту наступний: Юліан Мицик - вокал, фольк-інструменти, Святослав Адепт - гітара, бек вокал, фольк-інструменти, Володимир Дереча – гітара, Олександр Ігнатов – клавішні, Богдан Потопальський - бас, бек вокал, Алекс Шелест - барабани, бек вокал.

Folk'n'Dustrial – в чому «фішка» вашого жанру? Як дійшли до того, щоб творити саме те, що граєте зараз?

«Фішка» у тому, що окрім звичайних для року інструментів, гурт використовує традиційні українські, проте робить їх звучання наближеним до електронних синтезованих звуків, додає до музики індустріальних шумів, синтезаторів та потужних гітарних рифів. Музичний стиль групи VITER отримав назву «FOLK’N’DUSTRIAL».

До такого власного стилю ми йшли декілька років, фактично одразу після заснування колективу. Нам не хотілось наслідувати ні звучання ні вигляд класичних фольк-рок чи фольк-метал гуртів, тому ми вирішили піти власним шляхом.

Нас інколи звинувачують у занадто незвичному іміджі чи звучанні, які не підпадають під традиційні поняття стилів. Деякі люди хотіли б засунути нас у коробочку і повісити на неї ярлик із назвою певного стилю, але їм це не вдається і від того вони страшно мучаться і мають виражений батхерт. Але ми самі нікого не звинувачуємо – критика робить нас ще сильнішими та підігріває запал.

Ваш перший EP «Dzherelo» вийшов на російському лейблі Casus Belli Musica. Чому саме на той лейбл пав вибір?

На сьогоднішній день наш перший і єдиний повноформатний альбом та два міні-альбоми – усі були видані на фізичних носіях у Росії. Чому це так – важко сказати, так як ми зовсім не проти видавати диски тут, в Україні. Думаю, що основна причина – це скрутна ситуація із вітчизняними рекорд-компаніями, більшість із яких не можуть забезпечити гуртам належних умов співпраці.

Ні для кого не секрет, що аудіо-CD перестали бути основним носієм музики і тепер не кожен відомий виконавець продає достатньо дисків, щоб перекрити витрати на їх виробництво. Саме тому українські та і зарубіжні рекорд-компанії практикують своєрідне «страхування» для себе – видання альбомів гурту за його ж власні кошти. Ми проти такого підходу до справи, оскільки таким чином збагачується тільки лейбл, а музиканти повинні самотужки продавати диски і витрачати власні кошти. Усі наші диски були видані фірмами, де нам пропонували нормальні умови співпраці і ми не вкладали жодних власних коштів – для нас це принципове питання, адже це показник нашої валідності.

До речі, скоро наш перший міні-альбом «Dzherelo» з’явиться на вінілі і буде виданий на Casus Belli Musica Records.

Ми не обійшли стороною і слухачів із Європи – наші альбоми можна придбати в усіх відомих музичних інтернет-магазинах світу, таких як iTunes, Amazon, CD Baby та подібних. Також у нас на сайті працює он-лайн магазин, де будь хто, включно із українськими фанами, може придбати диски та мерчандайз VITER.

У 2011 вийшов міні-альбом «Diva Ruzha» разом із ансамблем середньовічної музики Kings & Beggars. Розкажіть, як вам працювалося над диском? І чому саме такий експеримент провели?

Цей проект ми створили ще на самому початку розвитку VITER та його самобутнього стилю. Для нас це був своєрідний стилістичний перехід від більш фолькового та зануреного у себе міні-альбому Dzherelo до більш відвертого, сучасного за звучанням року з елементами етно.

По самій суті, Diva Ruzha є саме творчим проектом двох колективів – VITER та Kings & Beggars, а не просто диском, де представлені пісні обох гуртів. Ми відштовхнулись від шведської народної пісні Vanner Och Frande, переклали її на українську мову і додали до неї наших народних мотивів. На цьому диску разом Kings & Beggars із ми робили усе, що заманеться – змішували середньовіччя та український фолк, співали різними мовами та поєднували це все із важкими роковими гітарами.

Коли ми продемонстрували пісню Чичері музикантам із  Kings & Beggars та висловили бажання включити її у диск, то у них сталась невеличка істерика із цього приводу – вони ж серйозний ансамбль середньовічної музики, а тут просто якесь божевілля та гротеск. Коли вони перестали «лежати під столом», нам врешті вдалось їх вмовити і у результаті для багатьох ця пісня стала улюбленою на диску (ще б пак!).

До слова, проект був досить комплексний – ми записували його у 2 різних студіях, а на мікшування відсилали аж до Словенії.

Особисто я вважаю, що експеримент цілком вдався. Ми до сих пір отримуємо дуже позитивні відгуки від наших слухачів та прохання повторити подібний проект. Що ж, не виключено, що колись ми ще раз відважимось на таку авантюру.

Розкажіть трохи про ваш дебютний альбом «SPRINGTIME»: де писали, хто допомагав, які процеси були найважчими?

Це були, як кажуть, «довгі роди». Самі пісні до цього диску були готові ще у 2011 році і у нас пішов майже рік на запис та мікшування усіх 10-х треків. По середині усього процесу у нашого основного звукорежисера виникли певні обставини, які не давали йому швидко поратись із процесом зведення композицій і нам прийшлось підключити ще одного, який виконував усю підготовчу роботу, якої було дуже багато. Таким чином робота над диском здійснювалась ним у парі. Мабуть основною проблемою була складність та комплексність композицій – кількість звукових доріжок просто зашкалювала, оскільки крім вокалу, гітар, басу і ударних було ще море клавішних партій та фольк інструментів. Це була кропітка і важка робота звукорежисерів, проте, ми задоволені результатом.

Запис проходив у 3-х відповідно оснащених студіях – де ми писали ударні, усю решту інструментів і вокал. Можливо, було б простіше все зробити у одному місці, але ми не шукаємо легких шляхів:)

Ми записали цілу шафу живих фольк інструментів – переважно українських, а основним завданням звукорежисера було зробити їх звучання наближеним до синтезованого, електронного чи роботизованого. В результаті, нам інколи закидають, що усі звуки фольк інструментів на нашому диску є суто електронними і є зіграні на синтезаторі.  Тому можна сказати, що ми досягли мети – ввести в оману і вивести із неї.

Впевнений, з огляду на те, що альбом розповсюджувався не лише в Україні, про вас знають на теренах СНД та дальнього зарубіжжя. Вам доводилося пограти на світових майданчиках? Надходили запрошення?

Так, у нас є слухачі у різних куточках світу, навіть у Японії та Бразилії, звідки ми отримуємо листи. Звичайно ж, нас знають і у Росії, оскільки як там є наша «видавнича база». Наразі наші виступи були обмежені територією України, проте  ми із радістю приїдемо до вашого міста – вимагайте наш концерт у локальних організаторів. Зараз ми ведемо перемовини із низкою організаторів на рахунок літніх концертів і усі дати будуть опубліковані на нашому сайті http://viter.org.ua

Зараз ви працюєте над новим відео. Розкажіть: про що буде кліп, яка буде його «фішка»?

Так, нещодавно ми відзняли відеокліп на пісню «Marichka» із альбому «Springtime». Для цього ми відтворили атмосферу 50-х років – гангстерський сюжет, трішки гротескний скрінплей та неочікувана розв’язка.

Окрім самих музикантів, у кліпі роль зіграла львівська світська левиця, учасниця проекту ДІМ 2 – Ліля Кіш, декоративні собаки та навіть курка, яка знесла яйце просто на знімальному майданчику! У своєму кліпі VITER презентував особисте ноу-хау – власноруч виготовлені 3-х метрові дуди із отруйної речовини – борщівника, які дещо нагадують українську трембіту. Режисером кліпу виступив Олександр Кулик, вже відомий своєю роботою із українськими рок та поп гуртами (Noralasso, Rock-H, Green Silence, Ліля Кіш). Презентація кліпу відбудеться 2 березня у Львові, разом із нашим виступом.

Якою мовою вам легше пишеться: українською чи англійською? Чому більшість матеріалу – англомовного?

Пишеться в принципі як правило українською. Англомовні пісні – це переклади українських текстів і зараз наші слухачі мають змогу почути самі оригінали. До кінця весни ми плануємо записати усі треки із альбому Springtime українською мовою, чим, маємо надію, потішимо фанів україномовного року.

Нам часто задають питання - «Чому англійська?». Відповідь  досить проста – ми хочемо щоб нас слухали і нам підспівували не тільки в Україні, але і в усьому світі. У нас немає комплексу меншовартості і ми впевнені, що прийшов час українцям про себе заявляти на світовій сцені. Ми і надалі маємо наміри нести елементи нашої, української культури на світові сценічні майданчики. А для поціновувачів суто україномовної музики ми записуємо україномовні версії і рахуємо це досить нормальним – уся лірика композицій повністю відповідає своєму сенсу у обох мовах.

Як проходить процес написання пісень в гурті? Що надихає, штовхає до творчості?

У кожного у гурті є свої чинники, які його надихають. У нас 6 чоловік у колективі, а отже виділити щось одне, мабуть не вийде. Але, так чи інакше, Нас усіх поєднує палке бажання створювати таку музику, яка б могла доторкнутись до сердець наших слухачів, заставити замислитись над своєю роллю у житті, посумувати чи навпаки засміятись – нам потрібні емоції. Навіть скепсис чи невдоволення – це нам теж потрібно, оскільки для митця немає нічого гіршого, ніж ігнорування його творчості. На щастя, ми чуємо різноманітні відгуки на нашу музику – від повного захвату до методичного перемішування із лайном. Усе це підштовхує нас до роботи над гуртом, генерування нових ідей і просто до розуміння, що ми живемо заради музики.

Яку музику слухають учасники Viter?

Мабуть, ми просто усеїдний гурт. Нам подобається класна, нова, свіжа, якісна, щира та потужна музика – це те, що реально поєднує усіх нас у колективі. Стиль не має особливого значення, ми ніколи не мали розмов на кшталт «оцей стиль класний, а оцей – гівно» чи «оце попса, а це тру»  - нам плювати на такі сентенції. Якщо тебе затягує і качає пісня – значить це дійсно хороший шматок, який вартий уваги. Для нас усіх музика – це мова спілкування, а стилі – це лише діалекти.

Вітчизняна музика і в цілому музична ситуація в країні – що ви можете про них сказати?

Як казав Е. Хемінгуей: «Людина – це єдина тварина, яка вміє сміятись, хоча у неї для цього як раз найменше приводів». Мабуть, щось подібне і в українській музичній індустрії – вона вкрай ослаблена відсутністю фінансування, інвестицій та ринку збуту, слабкістю продюсування,  специфічністю смаків слухацької аудиторії, але шоу все ще пробує тривати. І якщо із фінансовими проблемами усе ясно, те є речі, які мене особисто хвилюють не менше.

Наприклад, є чудовий київський гурт The Hardkiss, який працює повністю на світовому рівні – але така про-європейська музика і естетика не цінується у достатній мірі тут, у нас.  Українському слухачу є не дуже цікаві чудові пісні Джамали заспівані англійською мовою – це було б нелогічно для Європи, проте це є реальність в Україні. Для нас характерна якась така односторонність у естетичному сприйнятті музики і культури назагал. Ми ніби сприймаємо західну музику, але і водночас соромимось її. Не знаю, можливо це є відлуння радянських часів, коли людям закарбовували до мозку різноманітні анти-західні лозунги чи просто особливість слов’янського менталітету.  Так чи інакше, але це все не сприяє елевації України на дійсно європейський рівень у музичному плані.

Чого чекати від гурту в майбутньому окрім презентації відео?

Як і від справжнього вітру, від VITER  можна чекати чого завгодно – ми непередбачувані. На мою думку, у цьому полягає суть сучасного мистецтва  -  бути неочікуваним і не робити напряму те, чого від тебе чекають. Слідкуйте за новинами на нашому офіційному сайті, фоловте нас у вітер-твітер, подобайте нас у обличчя-книзі і контактуйте із нами Вконтакті – тоді точно ви будете в курсі усіх найсвіжіших подій та планів VITER!

На питання відповідав Юліан Мицик

 

Дмитрий В.


© www.rock.kiev.ua



Читать в архиве по теме 3:
 
Новости
Теги
02.09.2012
Треки програми, в якій фолк переплітався з індастріалом, а також щедра піротехніка викликали чимало порівнянь з Rammstein, але я далекий від подібних узагальнень. Попри присутність паралелей між двома групами, наївно вважати Viter чиїмись епігонами – дебютний повноформатник, що дістав назву Springtime і є результатом двох років творчої роботи, демонструє нам зрілий, якісний саунд і нетиповий для наших артистів стиль. Самі учасники групи назвали його folk’n’dustrial



Купил билет - помог сайту:
Электронный билет
вверх
 
подключайтесь: Twitter · Facebook
copyleft 2003-2017 www.rock.kiev.ua