Twitter Facebook RSS
W
W
W
.
R
O
C
K
.
K
I
E
V
.
U
A
АФИША
РОК.энциклопедия
ФОТО.банк
ОБЪЯВЛЕНИЯ
ФОРУМ
КИЕВСКИЙ РОК КЛУБ
Привет, Гость!
Статус: н/д
Возможности: 0%

Начать поиск...
Избранное
27
августа
2017
Купить билет
клуб «Docker pub»
Вход: 250-3150грн.
3
сентября
2017
Купить билет
клуб «Docker pub»
Вход: 400-650грн.
14
сентября
2017
Купить билет
клуб «Бинго»
Вход: 690-1400грн.
Последнее
В Киев приедет самый известный музыкант планеты Zucchero
16.08.2017 - [анонс]Zucchero
Друг Стинга и Джо Кокера выступит в украинской столице с единственным сольным концертом 14 сентября во Дворце «Украина». В программу тура «Black Cat» войдут как новые композиции, так и бессмертные хиты Zucchero, благодаря которым его по сей день считают самым известным музыкантом планеты
Nebulae Come Sweet відправляються в тур по Україні
16.08.2017 - [анонс]Nebulae Come Sweet
З 14 по 16 вересня Nebulae Come Sweet відвідає Вінницю, Тернопіль та Одесу, а фінальною точкою туру стане виступ у Києві на 10-річчі Doom Over Kiev 14-15 жовтня
Line Up фестивалю «Повстанець» - 9-10 вересня
15.08.2017 - [анонс]Повстанець
Вперше фестиваль «Повстанець» пройде біля Києва, але від того буде не менш драйвовим! Музиканти даруватимуть настрій і підсилюватимуть дух так, що вистачить до смаку усім відвідувачам заходу

Океан Ельзи - Без меж
[2016]
Нова платівка «Океану Ельзи» «Без меж» привернула до себе увагу критики здебільшого як суспільне явище. Мистецькі якості довгограю лишилися на периферії аналітичних публікацій. Між тим, «Без меж» може похизуватися низкою саме творчих цікавинок, на які варто звернути увагу як прихильникам «ОЕ», так і допитливим меломанам>>>
Сергій Жадан та Собаки в космосі - Пси
[2016]
Традиційно інтелектуальні, стьобні тексти які Сергій Жадан наспівує, чи вірніше начитує під бадьорий ска-панк. «Пси» - як третій сезон знайомого серіалу, якщо ви вже знайомі з їх творчістю, тоді приблизно знаєте, що почуєте>>>

Відчуття.Тиші: «Після прослуховування видається, що насправді не все так погано»

[ 12.03.2013 ]

Відчуття.Тиші

Відчуття.Тиші – гурт-філософія, що знаходиться поза модою і трендами. Після прослуховування кількох треків, далі поринаєш в цей внутрішній простір, дбайливо створений щирістю, справжністю, відвертістю для тих, хто примудрився не зачерствіти в нашому цинічному світі, просякнутому брехнею, лицемірством і позерством. Інтерв’ю з лідером запорізького гурту Євгеном Довгим.

Давайте осунемося трохи в історію. Розкажіть, як з’явилося Відчуття.Тиші?

Чесно кажучи, я ніколи не думав, що буду грати рок, хоча музика супроводжувала мене протягом усього життя. Я експериментував з репом і електронною музикою, але це було все щось не те. В нульових роках я працював діджеєм запорозької радіостанції «Рок-радіо Запоріжжя FM» і якось завітав на репетицію панк-рок гурту CO2, де грали мої тодішні слухачі і друзі. Репетиційна атмосфера настільки мене вразила, що я запропонував барабанщику Дмитру Сандуленку і гітаристу Семену Барабанову «пограти разом щось на кшталт харкдору». Вони радо погодилися, а десь за рік по тому ми зібралися разом і почали свої музичні експерименти. Протягом існування команди з нами грали різні басисти, але довше за всіх з нами працював мій хороший друг Дмитро Волковинський, якій пізніше покинув гурт через переїзд в інше місто. В теперішньому вигляді гурт сформувався по приєднанні до нашого складу басиста Івана Матвійчука і клавішника Дмитра Турського – вони додали до нашого звучання необхідної химерної атмосфери – і от, ви маєте Відчуття.Тиші.

Ваші пісні доволі різносторонні. Як характеризуєте свою музику: за напрямком, по емоціях?

З самого початку ми більше схилялися до альтернативи і нью-металу, саме звідси походять дефтоунівські повільні рифи і несамовитий скрім. З часом ми почали прискорюватися і навіть трохи важчати. Єдине, що лишалося незмінним – це пронизливі вірші до пісень, які писалися у різноманітних критично-надривних станах, напевно саме тому тодішній наш матеріал досі зачіпає слухачів. Як і кожному сучасному гуртові, що грає дещо кросс-жанрове, нам важко було змусити себе запхатися в рамки якогось одного напрямку, тому ми вигадали дефініцію «брітіш-кор» - в ньому поєднується несамовита розпатланість британської школи рок-музики, еклектичність джей-року і данина поваги канонам класичної рок-музики з великим ухилом до української її традиції.

Чому почали грати саме те, що зараз граєте?

На сьогодні наш «брітіш-кор» все більше набуває рис інді-року, і це цілком логічно – світ ніколи не стояв на місці, все безперервно розвивається, змінюється слухач, змінюємося і ми разом з ним. Варто відзначити, що ми й самі такі ж точно слухачі, адже ми так само слухаємо, аналізуємо, ставимо треки на повтор, як і всі інші. Інді нам є близьким, бо воно, здебільшого, ритмічне і багатошарове. Ми й раніше включали елементи цього жанру до нашої музики, тепер його стає більше, але не настільки, щоб ви не впізнали нас – все, як і раніше, пропускається через себе і доводиться до певної критичної точки.

Загалом, на що спрямована ваша творчість? Чи є якісь основні ідеї? Піднімаєте своєю музикою якісь проблеми? Хотілося б докладніше дізнатися про смисловому наповненні творчості Відчуття.Тиші.

Взагалі, доволі важко чітко визначити якесь конкретне спрямування – все, що ми робимо є щільно пов’язаним з людськими емоціями різної полярності і станів. Наші вірші стосуються людини, її внутрішнього світу і почуттів. Наш ліричний герой є самотнім у цьому вируючому світі, причому в кожній з пісень вектор самотності є різним: десь він прагне лишитися сам, в іншій же – він повністю заперечує її, як визначення. Навіть в самій назві гурту закладена певна філософічність самотності, адже тільки наодинці з собою можна по-справжньому відчути тишу усіма органами чуття, навіть фізично. Дехто з слухачів каже, що слухає нас коли йому зовсім-зовсім зле – після прослуховування видається, що насправді у них не все так погано, бо насправді погано саме нашому ліричному героєві:) Соціальні проблеми і політику ми зазвичай не допускаємо до нашої творчості, хоча, наш останній синґл «Зомбі» таки був трохи присвячений тотальному «однаковішанню» людей, що фактично розчиняються в речах, які їх оточують. Це не зовсім очевидний лейтмотив цього треку, але, тим не менш, таке трактування також не є хибним.

Якщо не помиляюся, після синглу «Зомбі» нових релізів від гурту не було. Затишшя перед бурею – готуєте, може, щось масштабне?

Зараз в нашій команді відбуваються певні зміни у складі і, відповідно, в творчій складовій. До того ми планували після синґлу випустити повноформатник і відкатати невеличкий тур на його підтримку, але зараз все йде того, що невдовзі світ побачить ЕР-реліз, запис якого наразі триває. В нього увійде пару пісень, що за настроєм не увійшли до попереднього альбому, і композиції, які були нами написані протягом останнього року. То буде трохи переосмислене і доросліше Відчуття.Тиші. Сподіваюся, що вам сподобається.

Свого часу ви удостоїлися премій «Альбом року» і «Відеокліп року» за версією рок-вебзіну Music Wall. Це якось простимулювало вас? Надихнуло на нові звитяги?

Премії є доволі відносною штукою, але вони, безперечно, покликані надихати. Тим паче, що пісня «Навесні», на яку було відзнято відеокліп, стала своєрідним поворотним моментом в нашій творчості – вона символізує собою напрямок, в якому ми прагнемо розвиватися і певним чином підсумовує попередній період нашого розвитку. Не менш приємним є і відзначення нашого дебютного альбому, бо, в першу чергу, він писався протягом семи років, що вже само по собі означає, що більшість стильових знахідок, закладених у його композиції потроху втрачають актуальність. Але те, що наш слухач так гаряче сприйняв цей реліз, свідчить тільки про одне – справжні почуття завжди є актуальними, і це дуже тішить.

Порівняно недавно в світ вийшов і кліп на пісню «Зомбі». Чому так довго готувався вихід відео, адже знімали його набагато раніше?

Насправді, зйомки кліпу тривали все літо і майже всю осінь. Так відбулося з багатьох причин, але найголовніша з них – те, що ми, як справжній інді-гурт, що не залежить від агенцій і спонсорів, долучаємо до роботи над нашими проектами тільки ентузіастів. Так знімався на перший кліп, коли я віддав сценарій і всі «бразди правління» в руки режисеру тієї відеороботи, так сталося і цього разу. Наша маленька команда працювала доволі напружено – натурні зйомки проводилися рано вранці, щоб забезпечити необхідний рівень освітлення, самих зомбі гримували в ніч перед зніманнями, а потім декількома машинами транспортували їх на місце. Поодинокі перехожі страшно стрімалися зомбаків, які розгулювали занедбаним стадіоном і в страшному переляку тікали, щойно нас узрівши. Один чувак гуляв з собакою повз мене, підійшов, сказав «Ахаха, я знаю ви кіно снімаєтє!», і пішов собі далі, загадково посміхаючись :). Власне, всі підготовчі роботи з кліпу були завершені на початку зими, ну а там вже недалеко було й до «кінця світу», коли ми вперше презентували цей опус широкому загалові.

До речі, що вас спонукало записати ще й японську версію?! Це досить екзотично для нашої країни…

Японська культура завжди захоплювала мене своєю різнобарвністю і екстремальним загостренням на емоціях, певно, саме тому вона є нам близькою, а її відголоски знаходять своє місце в нашій музичній творчості. Під час створення цієї пісні стало зрозумілим, що на музику чудово ляже японський текст, ми розшукали перекладача і консультантів – і зробили запис. Я ставив «ゾンビ» львівському викладачеві з Японії панові Хірано Такаші, він сказав після прослуховування, що фактичних помилок у вимові не помітив, хіба, що самі японці у такий спосіб не формують вірші, але особисто для мене - то вже деталі. Цікаво, що наші друзі ставили пісеньку звичайним жителям Країни Східного Сонця, їм вона сподобалася, і вони стали питатися, що то за гурт, адже вони його ніколи раніше не чули, а потім дуже дивувалися, дізнавшись, що ми з України.

Не так давно, на ваших сторінках в мережі з’явилося оголошення про пошук нового барабанщика. Наскільки мені відомо, Дмитро Сандуленко був одним із засновників гурту. Чому відбулися зміни у складі?

Я вже казав, що все в нашому житті знаходиться в стані постійної зміни. Для Дмитра зараз настав відповідний момент, коли він більше не може продовжувати роботу в гурті, це питання життєвих пріоритетів, але життя на тому не закінчується – він завжди був і лишається нашим хорошим другом, він допомагає в записі наступного релізу, ми спілкуємося, він переймається нашими проблемами. А інакше й не може бути – Відчуття.Тиші є величезною частиною його життя і, певною мірою, його творінням. Наразі, ми дійсно шукаємо барабанщика, прослуховуємо кандидатів. Тож, якщо в кого з’явиться непереборне бажання долучитися до пропаганди філософії Тиші – ласкаво просимо!

Розкажіть про свою групу на даному етапі: чим живете зараз, що пишете, знімаєте?

Я вже трохи розповів про те, чим ми займаємося – отже, ми дійсно готуємо до виходу свіженький ЕР, куди увійдуть найбільш цікаві і нові наші пісні. Також ми плануємо створити на основі цього матеріалу акустичну програму, з якою виступимо на кількох заходах. А взагалі – планів просто купа. Серед них є втілення сайд-проекту, в рамках якого ми переосмислимо пісні, написані нашим колишнім басистом Дмитром Ведмідем для його формації Drunk In Paris – се англомовні пісні, виконання яких є черговим незвичним для нас досвідом. Паралельно з тим я готую музично-поетичний проект, про який розповім трохи пізніше.

Кілька слів для читачів:

Хочу сказати тільки одне – ніколи не розчаровуйтесь в собі і цінуйте свою емоційну здатність. Будь-які вони є незмінною ознакою того, що ви ніколи не злиєтесь з сірою масою, що прагне «однаковішання». Кохання, пристрасть, ненависть – все це змушує відчувати биття життя, його найтонші матерії і варіації. Тримайте серце відкритим і не втомлюйтесь відчувати, в тому числі, й тишу!

Дмитро В.


© www.rock.kiev.ua



Читать в архиве по теме 2:
 
Новости
Теги



Купил билет - помог сайту:
Электронный билет
вверх
 
подключайтесь: Twitter · Facebook
copyleft 2003-2017 www.rock.kiev.ua