Twitter Facebook RSS
W
W
W
.
R
O
C
K
.
K
I
E
V
.
U
A
АФИША
РОК.энциклопедия
ФОТО.банк
ОБЪЯВЛЕНИЯ
ФОРУМ
КИЕВСКИЙ РОК КЛУБ
Привет, Гость!
Статус: н/д
Возможности: 0%

Начать поиск...
Избранное
27
августа
2017
Купить билет
клуб «Docker pub»
Вход: 250-3150грн.
3
сентября
2017
Купить билет
клуб «Docker pub»
Вход: 400-650грн.
14
сентября
2017
Купить билет
клуб «Бинго»
Вход: 690-1400грн.
Последнее
В Киев приедет самый известный музыкант планеты Zucchero
16.08.2017 - [анонс]Zucchero
Друг Стинга и Джо Кокера выступит в украинской столице с единственным сольным концертом 14 сентября во Дворце «Украина». В программу тура «Black Cat» войдут как новые композиции, так и бессмертные хиты Zucchero, благодаря которым его по сей день считают самым известным музыкантом планеты
Nebulae Come Sweet відправляються в тур по Україні
16.08.2017 - [анонс]Nebulae Come Sweet
З 14 по 16 вересня Nebulae Come Sweet відвідає Вінницю, Тернопіль та Одесу, а фінальною точкою туру стане виступ у Києві на 10-річчі Doom Over Kiev 14-15 жовтня
Line Up фестивалю «Повстанець» - 9-10 вересня
15.08.2017 - [анонс]Повстанець
Вперше фестиваль «Повстанець» пройде біля Києва, але від того буде не менш драйвовим! Музиканти даруватимуть настрій і підсилюватимуть дух так, що вистачить до смаку усім відвідувачам заходу

Океан Ельзи - Без меж
[2016]
Нова платівка «Океану Ельзи» «Без меж» привернула до себе увагу критики здебільшого як суспільне явище. Мистецькі якості довгограю лишилися на периферії аналітичних публікацій. Між тим, «Без меж» може похизуватися низкою саме творчих цікавинок, на які варто звернути увагу як прихильникам «ОЕ», так і допитливим меломанам>>>
Сергій Жадан та Собаки в космосі - Пси
[2016]
Традиційно інтелектуальні, стьобні тексти які Сергій Жадан наспівує, чи вірніше начитує під бадьорий ска-панк. «Пси» - як третій сезон знайомого серіалу, якщо ви вже знайомі з їх творчістю, тоді приблизно знаєте, що почуєте>>>

Олена Кривов'яз, група «I Miss My Death»: «Балансую між двома світами»

[ 24.05.2014 ]

I Miss my Death

Олена Кривов’яз — вокалістка відомої київської групи «I Miss My Death», стиль якої слухачі нерідко визначають як «аристократичний готик-метал». У послужному списку даного колективу — демо-альбом «...At Her Funeral» 2010 року, сингл «Вічні сльози жалю» 2011 року та однойменний кліп 2012 року, участь в десятках рок-фестивалів України. Зовсім недавно гурт випустив свій перший повноформатний альбом під назвою «In Memories».

В 2013 році Олена поступила в професійний музичний заклад — Національну Музичну Академію України ім. П. І. Чайковського на вокальний факультет. Наскільки важко поєднувати, здавалось би, не-поєднувані речі — академічну музику та тяжкий рок? Які труднощі виникають в гурті на даному етапі? Саме такі запитання надихнули на те, щоб взяти в неї інтерв'ю.

Розкажи, будь ласка, коли ти стала займатися музикою? Хто допомагав на перших етапах навчання?

Займатися музикою більш-менш професійно я почала у вісім років, коли пішла в музичну школу «на фортепіано». Сім’я в мене музична, але музика ніколи не сприймалася як професія, а більше як хобі. Щоб дитина «розвивалася духовно», мене й віддали в музичну школу. Я там дуже швидко освоїлась і через декілька років пішла грати на бандурі. Співала також у тріо бандуристів, там і зайнялася вокалом. Потім до нас в музичну школу прийшла студентка консерваторії Оксана Вікторівна Твердохліб: вона чудово співала, дуже гарно виглядала, тож всі дівчата захопилися і пішли до неї вчитися.

Що ж врешті решт тебе привело до консерваторії?

Як це не дивно, спершу я поступила в Національний Авіаційний Університет. Батьки дали мені зрозуміти: «Хочеш музику як хобі — роби, але основне навчання все-таки в НАУ». І я музичну освіту трохи закинула — два класи (фортепіанний і бандуру) закінчила, а вокал — ні. Та згодом я стала співати в групі «I Miss My Death», і вся моя творча увага зосередилась на ній. В нас з’являлося багато нових знайомих, серед них була Олеся Лагутіна (також студентка консерваторії), яка  мене запросила на педагогічну практику. Після першого мого виступу як вокалістки від сектору практики деякі викладачі академії звернули на мене увагу та рекомендували вступати до академії. Весь наступний рік я готувалася до цього випробування — займалася з Олесею, потім з Оксаною Григорівною Германчук, яка згодом мене привела до Ірини Валентинівни Семененко.

Інтерес до чого виник першим — до металу чи до класичної музики? Якщо друге, то що тебе зацікавило в рок-музиці, чому ти почала нею захоплюватися?

Раніше в мене було двояке ставлення до класичної музики. Музику я любила, а от оперу — не дуже. У мене вокальна позиція академічна від природи, і коли діти в школі співали «ля-ля-ля», я співала в більш академічній манері. Всі з мене через це сміялися, а я дуже комплексувала. Рок-музику я почала слухати в дев’ятому класі, коли перейшла до іншої школи. Під впливом нової компанії я і полюбила рок-музику. Знову ж таки, коли я щось співала на різних виступах, мене стали порівнювати з Тар’єю Турунен (відомою екс-вокалісткою з гурту Nightwish — А. П.). Я ображалася: «Господи, що ж таке! Знову мене цькують!», а потім зрозуміла, що в академічній постановці немає нічого поганого, і її треба розвивати, що якраз збіглося з приходом в музичну школу Оксани Вікторівни.

Наскільки важко поєднувати метал-сцену та навчання в академічному закладі?

Чесно кажучи, спочатку я дуже боялася цього поєднання, адже Олеся Лагутіна мене  попереджувала, що ставлення до рок-музики тут «не дуже». Потім сталася «прикрість»: моя вчителька знайшла наш кліп на YouTube. Вона відгукнулася стримано — не хвалила, але сказала, що це — цікавий експеримент. Це мене трохи надихнуло. В будь-якому випадку, якщо говорити про вплив одного на інше, то навчання в академії дуже позитивно впливає на те, що ми робимо. Я завжди вважала, що метал є дуже близьким до класики. Зрештою, все виходить з того, що придумали наші великі предки. Тому я вважаю, що майбутнє нашої групи — саме в поєднанні академічних традицій та металу, навіть в більшому поєднанні, ніж раніше.

А як взагалі люди, які пов'язані з академічною музикою, ставляться до тебе, коли дізнаються, що ти займаєшся рок-музикою?

Одногрупниці знають і дуже добре ставляться до моїх експериментів у цій сфері: на презентації альбому дві з них навіть співали в мене на бек-вокалі. Молодь в цьому плані якось більш демократична, а викладацькому складу я «не свічуся». Про це знає лише мій викладач і, мабуть, лише пару осіб (коли заходила розмова, хто чим займається поза консерваторією). Хоча я не ставила їм записи, а то ще перелякаються :-)

Яку музику ти слухаєш частіше — академічну чи рок?

Можна сказати, що балансую між тим і іншим. Раніше я була замкнута на вузьких стилях рок-музики, зараз стала слухати музику самих різних напрямків. У моєму плеєрі з’явилося багато арій та романсів, я сильно полюбила творчість Чайковського. Наприклад, в мене з'явився ритуал перед будь-яким виступом — я цілий день слухаю щось класичне. А іноді завантажую багато нової сучасної музики для себе — нові альбоми, нові групи самих різноманітних напрямків, які я не слухала раніше, навіть поп-музику. З часом я зрозуміла, що музика є музикою скрізь, і кожний стиль може принести для мене як вокалістки щось корисне.

Поговоримо про твій гурт. Як ти вважаєш, наскільки «I Miss My Death» зараз співвідноситься з готичною субкультурою? Досить популярною залишається думка про те, що готик-сцена померла, а решти гуртів або просто перебудувалися, або і далі продовжують свою головну лінію, не зважаючи на зменшення кількості фанів. Яку позицію зайняли ви?

На різних концертах останніх років ми помічали, що готики на них, по суті, вже немає. Ті, хто себе називає готами, нерідко переходять в електронну музику, наприклад, darkwave. Інша сторона готичної сцени — це колективи такого напрямку, як ми. Це вже не класична готика, а готик-метал, а то й готик-дум метал. Зараз той стиль, який називають «готикою», є більше традицією, і його б слід називати по-іншому.

Щодо нас, то ми поки що не готові придумати собі нове визначення стилю, а з того, що існує — готик-дум нам підходить найбільше. Були пропозиції називати наш стиль як «operatic gothic metal» чи «aristocratic gothic metal», але нам це не підходить. Якщо говорити про «аристократичний готик-метал», як нас нерідко називають, то виникає певний обман, бо ми не являємось ніякими аристократами. Якщо говорити про «оперний готик-метал» — то, будемо дивитись правді у вічі, у мене далеко не завжди використовується чисто класичний вокал. Зараз ми в пошуках свого стилю, куди цей пошук заведе нас у наступному альбомі — не знаємо. Скоріш за все, ми взагалі відмовимось від позначення «готик-дум».

Як ви ставитеся до поширення вашої музики через інтернет? Для молодих груп це є фактором розповсюдження творчості, а серед гуртів, які випустили перший альбом, можна зустріти самі різноманітні думки — від позитивної до зневажливої. Інтернет вам заважає чи допомагає?

Я не вважаю, що інтернет — це погано. Я погоджуюся з тою думкою, що майбутнє за інтернет-розповсюдженням. Те, що авторські права у нас не поважаються так, як в Європі та Америці — так, це погано. Якби ми сильно хотіли, то в нашій країні створили б аналоги amazon.com, тобто, сайти для легального продажу музики через інтернет.

Фізичний носій в наш час виправдовує себе лише як колекційне видання. Зараз європейські гурти випускають вініл, різні види дисків з однією і тією ж музикою та різноманітними подарунками. Це — сувенір для справжніх фанів, в яких є колекція. А проста людина, яка ніколи не чула цю групу, — хіба вона купить диск?

Наскільки ваша творчість відома в Україні та за її межами? Які відгуки на вашу творчість?

Ми ніколи не виїжджали за межі України. Ми тільки входимо на європейський ринок з першим диском. Є різні відгуки: багато хороших, але і багато критикують. Наприклад, нерідко писали: «я ненавиджу оперу!» або «я ненавиджу гроул». 

З якими труднощами ви зіштовхуєтесь у процесі розвитку групи?

Якщо говорити про творіння музики — це не важко, якщо є натхнення.  А щодо решти, то у нас була велика пауза між демо-треком та першим альбомом, були зміни в складі гурту. Це нас постійно пригальмувало. А ще розвиток гурту потребує великих вкладень, тому все відбувається повільніше, ніж потрібно було б.

Хто займається написанням музики та текстів? Це колективний процес чи робота лише декількох музикантів гурту?

Якщо говорити про альбом «In Memories», то в основному композиторською діяльністю займалися ми з Сергієм Кривов'язом (гітарист та вокаліст гурту — А. П.). Коли він щось придумає, коли я, коли разом. Нерідко він подає ідею, я її розвиваю, от у нас і виходить мелодія чи якийсь риф.Щодо текстів — раніше в основному писав Сергій, якщо згадати демо-альбом та «Вічні сльози жалю». Але він недостатньо знає англійську мову, тому в «In Memories» багато що перекладалося мною.

В одному з інтерв'ю ви говорили про те, що головна тематика вашого нового альбому «In Memories» — кохання та самотність, а тому даний альбом не просто збірка пісень, а одна історія. Чи можна в такому випадку назвати альбом концепційним? Якщо так, то в чому це проявляється?

Так, я вважаю, що його можна назвати концепційним. В основі сюжету - вигадана самотня особистість, яка прожила довге життя і тепер жалкує про помилки молодості. Таким чином, альбом розділяється на дві частини. Перша — це роздуми героя в сучасності. Ми знайомимося з ним в першій пісні «In the Dark Garden of the Vampire». Він міркує про те, що відбувається навколо, розповідає про своє складне буття, сповнене спогадів, зокрема в піснях «In Memories» та «Thirteen Autumns of Solitude». У другій частині ми повертаємось в його минуле. А бонус-трек «Lacrimosa» виступає реквіємом по ньому.

У кого виникла ідея створити свою рок-версію відомого номеру «Lacrimosa» з «Реквієму» В. А. Моцарта?

Ідея виникла в організації «Другой мир», яка раніше робила фестиваль «День народження Моцарта». На першому фестивалі, де ми виступали, була умова: кожна група-учасник повинна зробити кавер на композицію Моцарта. Нам сподобалась така ідея, і ми її розвинули далі.

Чи були інші експерименти з втіленням переробок відомих класичних творів?

Це моя мрія, але я все ніяк її не надолужу.

Згадуються експерименти групи «Lacrimosa», яка створила свою версію окремих номерів меси, зокрема «Sanctus» та «Kyrie». Про даний гурт ви ніколи не згадували в списку тих, хто вас надихав. Чи знайомі ви з творчістю цього колективу?

Так, знайомі. Просто коли ми говоримо про групи, які на нас вплинули, ми частіше показували ті гурти, з якими ми більше схожі. Я вважаю, що на «Lacrimosa» ми не схожі, можливо, лише образністю і настроєм деяких пісень.

У тебе є улюблений трек в новому альбомі?

В мене їх три. Це, якщо йти по трек-лісту, «Earl Pale», «Silent Existence» та «While You Remember Me». Всі говорять про дивну гармонію в останній пісні :-)

Які у вашого гурту подальші творчі плани? Можливо, проектуєте створити кліп?

Щодо кліпу, звичайно, плани є, але у зв'язку зі складною ситуацією в країні їх прийшлося відкласти, та й фінансово ми поки що можемо «не потягнути» такий кліп, як ми хочемо. Та деякі напрацювання у його сценарії у нас уже є.

Якщо говорити про музику, то в планах зараз, як мінімум, EP (міні-альбом — А. П.) та альбом. На даний момент вже є здобутки і туди, і туди.

Як я розумію, з туром виникають проблеми?

З туром — так. Взагалі-то, ми планували їхати весною. Починати планували з Харкова, Донецька та Луганська... Тому питання туру прийшлося на певний час відкласти. Будемо сподіватися, що надалі у нас вийде відвідати більшість обласних центрів країни.

І вже традиційно — побажання читачам на прощання?

Не буду оригінальною — чистого неба над головами! 

Павленко Андрей





Читать в архиве по теме 3:
 
Новости
Теги
17.05.2011
Анонс
Gothic Wedding Party - уникальное и значимое событие для всех любителей темной романтики и хорошей тематической музыки. Свадьба фронтменов группы I Miss my Death обещает нести дух вечной любви и верности, надежды и боли, непостижимого и прекрасного...



Купил билет - помог сайту:
Электронный билет
вверх
 
подключайтесь: Twitter · Facebook
copyleft 2003-2017 www.rock.kiev.ua