Twitter Facebook RSS
W
W
W
.
R
O
C
K
.
K
I
E
V
.
U
A
АФИША
РОК.энциклопедия
ФОТО.банк
ОБЪЯВЛЕНИЯ
ФОРУМ
КИЕВСКИЙ РОК КЛУБ
Привет, Гость!
Статус: н/д
Возможности: 0%

Начать поиск...
Избранное
27
августа
2017
Купить билет
клуб «Docker pub»
Вход: 250-3150грн.
3
сентября
2017
Купить билет
клуб «Docker pub»
Вход: 400-650грн.
14
сентября
2017
Купить билет
клуб «Бинго»
Вход: 690-1400грн.
Последнее
В Киев приедет самый известный музыкант планеты Zucchero
16.08.2017 - [анонс]Zucchero
Друг Стинга и Джо Кокера выступит в украинской столице с единственным сольным концертом 14 сентября во Дворце «Украина». В программу тура «Black Cat» войдут как новые композиции, так и бессмертные хиты Zucchero, благодаря которым его по сей день считают самым известным музыкантом планеты
Nebulae Come Sweet відправляються в тур по Україні
16.08.2017 - [анонс]Nebulae Come Sweet
З 14 по 16 вересня Nebulae Come Sweet відвідає Вінницю, Тернопіль та Одесу, а фінальною точкою туру стане виступ у Києві на 10-річчі Doom Over Kiev 14-15 жовтня
Line Up фестивалю «Повстанець» - 9-10 вересня
15.08.2017 - [анонс]Повстанець
Вперше фестиваль «Повстанець» пройде біля Києва, але від того буде не менш драйвовим! Музиканти даруватимуть настрій і підсилюватимуть дух так, що вистачить до смаку усім відвідувачам заходу

Океан Ельзи - Без меж
[2016]
Нова платівка «Океану Ельзи» «Без меж» привернула до себе увагу критики здебільшого як суспільне явище. Мистецькі якості довгограю лишилися на периферії аналітичних публікацій. Між тим, «Без меж» може похизуватися низкою саме творчих цікавинок, на які варто звернути увагу як прихильникам «ОЕ», так і допитливим меломанам>>>
Сергій Жадан та Собаки в космосі - Пси
[2016]
Традиційно інтелектуальні, стьобні тексти які Сергій Жадан наспівує, чи вірніше начитує під бадьорий ска-панк. «Пси» - як третій сезон знайомого серіалу, якщо ви вже знайомі з їх творчістю, тоді приблизно знаєте, що почуєте>>>

М’яч Дредбол: «Наша молодь навчилася слухати і обирати якісну музику»

[ 11.06.2014 ]

ВорсТ

ВорсТ – це 5 НЕ умовних одиниць, а реальних людей з плоті і крові зі своїми ідеалами і баченнями, зі своїми недоліками та вміннями.  Якщо ж простіше, то ВорсТ – це рівненський гурт, створений вокалістом, шоу-меном, ведучим та просто класною людиною М’ячем. ВорсТ – це формація музикантів зібраних з однією метою і однією спільною думкою – грати музику, яка живе в середині.  Музику, спроможну викликати не лише негативні емоції і переживання, а бажання бути живим і справжнім. На початку травня гурт представив дебютний альбом «Але…» Власне, про платівку, а також про те, що надихає на створення пісень, і чи допомагає робота ведучого «продвигати» гурт на різні фестивалі – М’яч Дредбол.

Привіт. Нещодавно ВорсТ випустив дебютний альбом. Скільки ви йшли до такого кроку? І чому саме зараз?

Здорів. Ой, йшли дуже довго, більш як 1,5 року. Але на то були свої причини. За 2 роки існування гурту через нього пройшло 7 різних музикантів і людей, яких треба було навчити грати пісні і зігратися. Саме тому з кожним наступним музикантом запис і його зведення відкладалося далі і далі. Зараз ситуація змінилася на краще, ніхто не збирається втікати з гурту чи кидати його, тому і альбом з’явився. Нехай в муках і трішки переношений, але перший і виплеканий!

У назві «Але...» є щось, не знаю навіть як сказати, - недоказане. Тобто, мало б бути якесь продовження... Напрошується питання: «але» що?

Тут є кілька варіантів, один який мені подобається найбільше – «Ворст» в англ. мові дуже дивне слово. Одночасно означає «Найгірший», але, як дієслово має значення – «Завдавати поразки». Тому будь-яке з цієї значення слово «Але...» ніби заперечує, або навпаки підсилює. І саме ось цей вибір ми і лишили тим, хто слухатиме. Адже реакція людей може бути різною, типу, «Крутий альбом в гурту ВорсТ, але... хочу ще», або «Г*вняний альбом, але... чув ще г*вняніші, тому вони не найгірші» і так далі. Варіантів купа, але ж мета будь-яких планів мати початок і перспективу на майбутнє, тому ось це «Але...» і є тією перспективою.

Ну, а якщо вже долучити несерйозності, то алфавіт починається з букви А, тому наступний альбом буде починатися на букву Б. Думаю, ви розумієте до чого я веду?!:)

 

Працюєте уже над новим матеріалом?

Так, скоро вийде нова пісня виконана разом з рівненським репером «Свободный». Буде таке собі поєднання стилів. Ну, і само собою над новими піснями працюватимемо. В мене є багато цікавих ідей, які хочу втілити.

Повернемося до альбому «Але...» У тебе самого є улюблена пісня на платівці? Або та, яка чимось особлива для тебе?

Ой, важко сказати. Всі пісні в тій чи іншій мірі важливі для мене. Деякі пісні прийшли з минулого, бо вони мені дорогі і відмовлятися від них я не маю права. Але особливо виділити можу «1 на 1», «Україно прокидайся», яка стала актуальною за період революції і «Сліди», бо вона з Колосом (вокаліст гурту Фіолет – прим. авт.) зазвучала саме так, як би нам цього хотілося. Хоча я всі пісні люблю і всі мене впирають!

А стосовно «Божевільних танців»... Положинський «зацінив»?:)

Ха-ха-ха! Якщо чесно, то ще ні. За нашої останньої зустрічі він сказав, що не буде слухати поки я йому диск не подарую! Він так само, як і я – старовір, любить диски возити в машині і їх слухати, а вже потім заливати собі на плеєр, якщо сподобалася пісня. Тому зараз ще ствердної відповіді не можу дати. Але можу припустити, що він захоче внести певні корективи…

Як і в кого з’явилася ідея «Забороненої пісні»?

У вокаліста Механічного Апельсину. Він захотів зробити пісню про наболіле, але щоб вона була доступніша, то вирішив, щоб пісню співало багато різних гуртів. Він прислав чорновик пісні і текст. А вже кожен із учасників доклав частинку свого стилю і бачення. Але так як пісня мені сподобалася, то я попросив її розмістити на альбомі, він дозволив.

 

Мені особисто подобається пісня «Але...» Хоча вона і дещо «легша» за інші... Та у вас намішано скільки стилів на платівці, скажу тобі!:) І все ж таки - в якому стилі творить ВорсТ (питання, певно, банальне, та в даному випадку – цікаве)

 

Та да, так воно і задумувалося, щоб були пісні, ніби різні, але все ж подібні! Там є легші, на яких можна просто легенько пострибати, а є і «м’ясисті», під які вже треба рвати все і вся! А стиль? Я, як старожил, називаю це все «альтернативою на основі ню-металу та реп кору»!;)

Ще таке питання... Автором пісень є ж ти? Що надихає, чим керуєшся при написанні текстів? (Бо в одній пісні – «Затуманені очі серед безлічі правд / В тобі ще жевріє надія знайти на все це управу», а в іншій – «Твої ніжки - пензель митця / Ними танцюєш і малюєш»).

Так, я пишу. Але текст «Ніжок» не мій. Його колись написав один рівненський діджей Свіст, він загорівся ідеєю робити україномовну танцювальну музику і ми раніше записали цю пісню в електронному варіанті. І колись, дуріючи на репетиції, почали її грати, вона почала гарно лягати на рокові мотиви, от і вирішили зробити рок-версію. Тим паче, нам доводиться виступати і на більш форматніших фестивалях і концертах, а така пісня гарно розряджає обстановку після того, як ми на сцені починаємо носитися, і дівчата починають посміхатися:)

А загалом, то всі пісні це різні етапи мого життя і мої емоції. Декотрі спровоковані людьми. Ну, і доля лірики, як не крути, але має бути в кожному, тому вона теж присутня.

Трошки про загальне... Ти окрім того, що відомий рок-музикант, то ще й авторитетний ведучий багатьох фестивалів. Ця твоя діяльність якимось чином допомагає «розкрутці» гурту? Тобто, є таке «я буду ведучим, але ВорсТ має виступати на вечірній сцені фесту»?

Якщо чесно, то колись спробував так сказати і мене послали з фесту!:) Воно допомагає тільки в тому, що мою мордяку знають багато людей і хтось з поваги чи цікавості може прослухати альбом чи прийти на виступ, а це вигідно для деяких організаторів, хоча багато моїх друзів не слухають ВорсТ.

Зазвичай зараз, коли запрошують ВорсТ, то і пропонують провести фестиваль, або навпаки. Але це не означає, що я на всі фести їду з групою. Багато фестивалів потребує просто проведення, а інша частина не хоче мене бачити як ведучого, але можуть запрошувати ВорсТ. Хоча не буду заперечувати, що я вдячний багатьом фестивалям за можливість піарити свою морду на користь ВорсТу;)

Ще про особисте... На якому світовому фестивалі ти б хотів бути ведучим? І виступити?

Оу, напевно на Rock am Ring і на Sziget, хоча і на американські теж хотілося б потрапити, якусь Лулапалузу. Як варіант, ще б дуже хотілося б на Вудсток, але не спекулятивний вудсток, а справжній, такий як в Польщі, з нормальною організацією і менеджментом! Думаю, що на ці питання всі музиканти відповіли б як і я.

Ти, я впевнений, бачив багато гуртів, чув багацько української музики. Як оціниш сучасну вітчизняну рок-сцену? Особливо молодих виконавців?

Якщо чесно, то трішки сумна історія виходить тут, бо багато гуртів роблять одну і ту ж помилку – зібралися, зіграли 6 пісень, виступили 2-3 рази і все – піпєц, королі рок-сцени України, амбіції зашкалюють! А потім проходить рік і все – немає групи, або міняють склад, і міняють назву і все починають з того ж самого місця. Або навпаки: збираються, записують купу альбомів, але ніде не намагаються виступити, бо чекають, що до них, королів, всі будуть дзвонити і запрошувати з хлібом і сіллю до себе на виступи. В результаті сидить група, має 100500 альбомів, раз в рік грає в своєму рідному місті, де на їхній концерт приходять друзі і кажуть, які вони афігенні. Тоді в чуваків виростають крила і космічні замашки, і починають вони хєрити всіх і вся, як тільки бачать, що в когось виходить пробиватися до вищого рівня. Амбіції та пафос – це найбільші вороги молодих гуртів.

А щодо відоміших гуртів, то дуже шкода, що всім доводиться робити форматніший матеріал, щоб на нього був попит, бо альтернатива в нас ледь голову піднімає серед постестрадного шоубізу, який навіть поп-музикою важко назвати, бо це низькосортний матеріал для недалекоглядних середньостатистичних слухачів, щоб було що поспівати під водочку із сільодочкой.

Хоча, з власних спостережень, сучасна молодь вже поступово навчилася слухати і обирати справді якісну музику, серед якої є багато альтернативних гуртів. Та більше того, є стереотип, що рок-музику слухають підлітки, бо протестний вік і бла бла бла… Це все фігня! В мене купа знайомих дівчат ходять на шпильках і в ділових гарних костюмах, а відриваються, як божевільні, і ледь не слемляться на тих підборах, серед них є ще й такі, що слухають навіть музику важку для мене.

Та й зараз така ситуація складається, що при правильному розвитку фестивалів Україна зможе посісти почесне місце, як країна, в якій є не тільки махрова попса, яка виступає на євробаченнях, а ще й як країна з потужною рок історією!

Із музики що останнє відкрив для себе?

За останніх два роки багато чого нового, наприклад, Kontrust, Dirty Shirts, Hacktivist, останній альбом Bring me the horizon, Genuflect. Серед українського наново почав слухати Кожаний Олень, Чумацький шлях, Хамерман Знищує Віруси та ще багато чого. Серед електронних то вкотре переконався в крутизні Bloodybeat Roots, Medusa in my knickers, Crystal method. І, само собою, всіх, кого слухав раніше. Список улюблених гуртів величезний, можна ВКонтакті глянути.

Скажи кілька слів читачам:

Розвивайтеся і не зациклюйтеся на принципах. Читайте українське, слухайте українське, дивіться українське, але не забувайте, що є і інше, з якого можна вибрати все краще, додати крихту української душі і тоді воно стане ідеальним.

Формуйте з себе впевнених особистостей і захищайте усе рідне!

Митько Сяржук


© www.rock.kiev.ua



Читать в архиве по теме 3:
 
Новости
Теги
25.05.2014
Пісні альбому являють собою бойовики із вибухом потужності та динаміки на межі більшості сучасних rock і metal напрямків. Тексти пісень насичені соціальними темами – не затертими, а, скоріше, філософськими: свіжими і цікавими



Купил билет - помог сайту:
Электронный билет
вверх
 
подключайтесь: Twitter · Facebook
copyleft 2003-2017 www.rock.kiev.ua