1. | Двері в рай |
2. | Знайома річ |
3. | Kiss For Memory |
4. | Атмосфера |
5. | Шалений світ |
6. | День як ніч |
7. | Ранкова |
8. | Кольорові сни |
Ви чули про «тріп-твіст»? Якщо ні, то альбом новоствореного проекту Akapulko «Двері в рай» відкриє вам тайну цього словосполучення. Власне, цей стиль гурту, як говорять самі музикантию, тобто – «повільний твіст». Але окрім таємничого багато для кого жанру, у дебютнику знаходить відображення і менш «пафосні» поп-рок, блюз та український мелос. А якщо бути ще точнішим, то про стилістику «Дверей…» можна висловитися так: мікс з українського мелосу, жорсткого динамічного «рокопопсу» і блюзової психоделії 60-х в поєднанні з модним сьогодні «новим берлінським звуком». «Берлінський звук» пояснюється від частково, що звукорежисером та продюсером платівки став Матіас Лодмальм (екс-лідер шведських металістів Cemetary та Sundown), який нині мешкає в Німеччині та володіє авторитетною студією Electric Detective Studios.
В кожній ноті «Двері в рай» відчувається як талановиті музиканти отримують задоволення від творчості та виконання. Дозвольте йому (альбому) огорнути вас, пориньте в нього і, гойдаючись на хвилях, отримуйте задоволення разом з ними (музикантами). По елементу музики Akapulko демонструє свої здібності на висоті. І ця висота не менша, ніж Еверест. Ритми захоплюють, мелодії захоплюють, гітарні рифи та соло розбурхують – все як годиться. Явно ліричних композицій немає. І навіть ті, які є відносно повільними – звучать дуже «забійно». Більш-менш розслабитися можна лише під завісу – у пісні «Кольорові сни».
Трошки повернуся назад і поясню, чому порівняв майстерність виконання (запису, зведення, мастерингу і т.д. і т.п.) гурту із найвищою вершиною світу. Справа в тому, що окрім прославленого Матіаса Лодмальма над альбомом працювали засновник власної гітарної школи та учень видатного гітарного майстра – британця Роберта Фріппа – Сергій Алешаєв, басист ВВ Олексій Мельченко, клавішник концертного складу Оркестру Воплiв Вiдоплясова Євген Коцур і, звичайно, мультиінструменталіст, композитор, аранжувальник і барабанщик (тих же) легендарних Воплів, Сергій Сахно, який і є засновником проекту. І всю цю «вибухову творчу суміш» доповнює вокал Рузани Агаджанової, яка не тільки володіє магнетичним голосом а-ля Діаманда Ґалас, а й до того ж, пише неймовірно яскраві емоційні тексти. Я це веду до того, що всі ці люди пройшли «і Крим, і Рим, вогонь і мідні труби», тому вони апріорі знають, що, де і як робити. Супер-гурт (саме таким, на мою думку, є Akapulko) не може робити погану музику. Це стосується усіх супер-гуртів, світових в тому числі. Їх альбоми можуть комусь подобатися, комусь – ні, але поганими вони не можуть бути. Вони можуть бути «понад часом» і для того, аби цю музику зрозуміли та почали сприймати потрібно почекати, можливо, і не один рік.
«Двері в рай» на сьогодні навряд сприйметься широкими масами вітчизняних слухачів, по причині свого не формату (знову ж таки, для сучасного українського медіа простору). Але не здивуюся, якщо диск отримає визнання за кордоном. Та сподіваюся, що і наші люди перестануть в найближчому майбутньому мислити «форматно», і почнуть підключати до мозку ще й серце, емоції, внутрішній порив до незвіданого та драйвового, який є в кожного з нас.
При прослуховуванні рекомендується звернути особливу увагу на пісні «Двері в рай», «Знайомий річ» і «Ранкова», які набрали найбільшу кількість прослуховувань і «лайків» у соцмережах.
Митько Сяржук
Днями в клубі Caribbean Club барабанщик гурту ВВ Сергій Сахно презентував широкому загалу власний авторський проект AKAPULKO . Команда представила дебютний альбом «Двері в рай»
«Досить» – це гімн воїнам, які зараз захищають українську землю та незалежність від воєнної агресії Росії