DRY
Слухати/придбати:
Bandcamp

DRY

On The Wane


1. Shelter
2. Sweet Girl
3. Road And Snow
4. On The Wane
5. Phoenix
6. 1232
7. Love Thy Neighbour
8. Autumn
9. Louder
10. Noise Ceremony (Joy Division c
ВСІ ТРЕКИ

Слухаючи цей випущений в другій половині грудня лонгплей, пригадалося як співали свого часу вінничани Очеретяний Кіт в одному зі своїх найкращих треків, звертаючись до меланхолії: «лиши мені мелодію і хлопців на гітарах». Фішка в тому, що в безсоромно молодої київської групи On The Wane (яка зовсім нещодавно відзначила перший рік спільної творчості), крім мелодій і хлопців на гітарах, є ще чимало такого, що вже зараз дозволяє говорити про унікальний характер їхнього творчого почерку на українській сцені. Наприклад, у них юна, але водночас дуже чітка і драйвова, дівоча ритм-секція (факт не унікальний, але і не масовий і в кожному разі дуже приємний), несподівано стильний та зрілий саунд і непересічні тексти. Було б дивно, якби я оминув увагою альбом з такими параметрами, але це той випадок, коли він і не думає покидати мій плеєр (а буває це не так часто). Те, що називають персональним обрієм сподівань, було в цьому випадку перевершено з перших хвилин.

На відміну від деяких груп старших генерацій, які роками примудряються дрейфувати у непевних стилістичних межах, виглядаючи в результаті дуже посередньо, On The Wane, як бачимо, мають цілком зрозуміло окреслені естетичні орієнтири: шугейз, пост-панк, нойз-рок і альтернатива, змішані приблизно в рівних пропорціях. Власне, їх уже дехто називає українськими Sonic Youth (значний вплив яких на музику On The Wane не стали б, гадаю, заперечувати навіть її автори), але в цьому випадку ми маємо справу не з плагіатом, а з талановитим і творчим засвоєнням імпульсу від своїх видатних попередників. Мені здається, що Кім Ґордон з її колишніми колегами, попри весь їх багаторічний стаж, також цікаво провели б час, якби раптом зацінили альбом "DRY".

Музика On The Wane зачаровує одразу, проте не тільки завдяки красивим, багатошаровим, шумним гітарним структурам (яких тут вдосталь), - багато в чому це заслуга текстів басистки-вокалістки Дарини, якими слухачеві в жодному разі не варто легковажити. Хоча тексти в цій групі пишуть потроху всі, на альбомі переважає її лірика. Увагу сповна винагороджує лаконічна і влучна образність та широке поле естетичних та емоційних асоціацій, які викликають треки цієї платівки, - і саме наявність і простір останнього для мене завжди означала межу між просто хорошим альбомом і тим, до якого хочеться повертатись. Важливо також зазначити, що при цьому на альбомі голос Дарини ми чуємо тільки в треках «Sweet girl», «Noise Ceremony» та наполовину в «Louder», а в усіх інших співає юна барабанщиця On The Wane – Анна Ляшок, і це приємна несподіванка для тих, хто звик до стандартного розподілу ролей в групах.

Тематично усі ці пісні, звісно ж, про любов, проте ні разу не сопливу. Але про це - нижче. Всі – та не всі. Звертає на себе окрему увагу гротескно-іронічна «Love Thy Neighbour», перші рядки якої («When you hear someone is knocking in your door you'd better / Load up your guns and prepare a blade») нагадують мені, що один такий «сусід» вже не те що на порозі, а на подвір’ї (як і те, як із ним боротись). Тема війни ще перед цим виникає в треку «Phoenix» («No one was born to be a warrior /But phoenix burns again in a frontline fire»), хоча для мене це пісня насамперед про відданість і непопсову близькість, а ще в якійсь мірі – про страх, зі згадки про який вона починається. Реальний екзистенційний мікс, який є непідробною знахідкою. Також у цьому хіті ви можете почути, як голос Анни може бути спокусливим навіть тоді, коли просто дає відлік від 1 до 7.

Як уже певним чином відзначалося вище, кожен з текстів цього альбому є влучним і вдалим, мені подобається те, як їм кількома штрихами вдається змалювати цілі ситуації, що разом із напористою і водночас м’якою вокальною манерою є запорукою «западання» слухача на музику On The Wane. Пам’ять така річ, якій властиво особливо зважати на перше і останнє, тому настрій, який залишає по собі цей лонгплей, найкраще можна описати цитатою з першого та дев’ятого треків : «Swim as deep as you can as you wish /..Cause love is the only thing you loose».

Якщо потрібно було б описати альбом «DRY» одним найбільш влучним словом, то я б назвав слово «діалог» (і в цьому сенсі це дуже інтимна музика). Те, як у ньому звучать звертання і питання, імпліцитно спонукає нас відчути, що відповідь – це якраз те, що є завданням для уяви того, хто слухає.

Фіналом «DRY» є кавер на один з моїх найулюбленіших треків Joy Division – «Ceremony», яка в цьому випадку зветься «Noise Ceremony», і це рішення мені здається також дуже підходящим і органічним, що б там хто не говорив про моду на постпанк-рівайвл.

Підсумовуючи все сказане, можу впевнено заявити, що мені давно вже не доводилося стикатися з таким впевненим і по-хорошому нарваним дебютним альбомом представників української альтернативної сцени, і відкриття це вкрай приємне. Впевнений, ми незабаром почуємо про них знов.

Максим Cолодовник


Виконавець:
On The Wane
Назва:
DRY
Категорія:
Альбоми
Рік видання:
2014
Видавець:
self-released

ДОСЬЄ ДИСКОГРАФІЯ
Sick
Sick
2015
альбом
слухати
Sultry SongКЛІП
Sultry Song · 2017
8 тис. переглядів
РЕКОМЕНДАЦІЇ
No comment
НОВИНИ
No comment
24.03.2022

No comment

Огляд сцен на 360 градусів, живі трансляції та навіть фудкорти
АНОНСИ
Огляд сцен на 360 градусів, живі трансляції та навіть фудкорти
09.09.2020

19-20 вересня на українській онлайн-платформі hover.link пройде перший захід — БеZVIZ Pre-party 1.5. Це простір, який максимально відтворює музичний фест у реальності