Рок з молоком #98. Монополія

20.04.2015 · Інтерв'ю

Монополія (в недалекому минулому The Lads) – молодий чернівецький гурт, який надзвичайно швидко розвивається і вже встиг випустити дебютний мінйьон «Шалене життя». Їх музика являє собою потужне звучання в поєднанні з мелодійними клавішами та неповторним вокалом. Ми поспілкувалися з лідером гурту, який розповів багато про становлення колективу, про пристрасть у творчості МОНОПОЛІЇ та про «шаленість життя». Отож, Олексій Іванков для rock.kiev.ua  

Олексіє, поділися з читачами історією створення вашого гурту…

Гурт був створений на основі кавер гурта «Lady & the Lads». По назві видно, що спочатку була присутня леді. Орієнтувались взагалі на клубні кавера, соул і R’n’B. Але проти себе не підеш – рок-н-рол завжди був в душі, тому ми пішли одним шляхом, а леді – іншим. Таким чином перша частина назви відпала і лишились просто «The Lads».

Що послугувало причиною зміни назви з «The Lads» на «Монополія»?

На початку ми теж грали виключно кавера – це і підробіток, і постійні виступи, але одразу для себе постановили, що на них затримуватись особливо не будем і працюватимем над власним матеріалом. Оскільки пісні в нас українською мовою, то і назву хотілося б мати, аби українською писалась.  До того ж гуртів «The Lads» вже є декілька, один з них грає австралійський християнський рок, а інший,  російський,  просто «стрьомні» пісні:) Так і з’явилась «Монополія», вибрана серед безлічі інших варіантів і багатьох суперечок, до речі.

Творчість яких груп спочатку визначило ваш стиль?

В нас дуже різнопланові смаки. Усі вони впливають на аранжування пісень. Клавішник, до прикладу, закінчує джазовий відділ Глієра (Київський інститут музики ім. Р. М. Глієра – прим.авт.), то в майбутньому, думаю, без приджазованих інтонацій не обійтись.

Хоча більше орієнтуємось на британське звучання – Oasis, Muse, Coldplay, Arctic Monkeys. Крім того надихають Aerosmith, Guns n’ roses,  Hendrix. З останнім в мене, до речі, є одна спільна риса – я, як і він, граю на гітарі на ліву сторону.

Розкажи, про що ваші пісні?

Багато хто, послухавши наші пісні, може сказати, що більшість з них «про кохання», але я б скоріше сказав, що вони про пристрасть. Філософії там обмаль, більше чуття, блюзу в широкому значенні слова.  До речі, блюз – ще одне наше захоплення.

Тепер про дебютний ЕР «Шалене Життя». Як проходила робота над міньйоном?

Робота трохи затягнулась, тому що для нас, як колективу, цей запис на студії був першим. Багато експериментували зі звуком, шукали своє звучання. Пробували експериментувати – в кінці «Даремно», наприклад, додали «дощ», а в «Якби ж» використали тамбурин. Багато сперечались над балансом клавіш і гітари, а також над тим наскільки альбом має бути «роковий».

Особисто для мене цей запис на студії був одним з перших. І це, скажу, неймовірне задоволення. Пам’ятаю як сидів біля звукача під час запису барабанів і дивився на те, як наш драмер записував партію до пісні «Ніч вкрила». Він валив по барабанах, ніби печерна людина – в найкращому розумінні цього вислову – просто надекспресивно. І в той момент я усвідомив, що ми записуємо власні пісні, що це для нас, як гурту, що довгий час грав кавера, дуже важливий момент. Чудове відчуття!

Треки «Шаленого Життя» досить різноманітні по стилістиці. Що першочергово змушує гурт до написання тої чи іншої пісні?

В основному ідеї приношу я, а оскільки мої смаки досить різноманітні, то й пісні виходять різного плану. Мені особисто це подобається. Та й хлопці не проти. Вони вже більше працюють над нюансами, технічною складовою. Нам самим більш цікаві гурти, що не гребують експериментами, пошуком нових форм, а не йдуть добре протоптаною стежиною.

Яка у тебе улюблена пісня з вашого репертуару?

Мені дуже подобається пісня «Твоя врода». Чесно. Міг сказати, що «всі пісні улюблені», але приховувати не буду. А от бас-гітаристу подобається «Шалене життя», як сама драйвова. Клавішник же любить «Ніч вкрила» – за його словами там «є що грати»:)

Не думали про кліп на якусь із композицій?

Думаємо, але це поки що не в найближчих планах. На яку саме – поки що не вирішили.

В чому, особисто тобі, проявляється шалене життя? В чому «шаленість»?

Шалене життя – це коли слово «ні» майже не звучить! Хочеться отримати від життя по максимуму, поки молодий, тому не варто себе обмежувати чотирма стінами, а йти і здобувати те, чого ти хочеш. Жити шалено – це не обов’язково мати нерозумний спосіб життя з наркотиками чи алкоголем, як комусь може здаватись. Це в першу чергу звільнення себе від рутини, стереотипів, непотрібних правил і іншого сміття, яке заважає відчути нам себе справді вільними й щасливими людьми.

Коли очікувати нових записів? І чи ведеться робота над повноформатною платівкою?

Поки що ми на стадії накопичення нового матеріалу, написання нових пісень. Вже 10 готових є. Можливо, запишемо ще один EP, аби нові пісні були, так би мовити, на слуху. Але з виходом лонг-плею поспішати не будемо – його хочеться записати максимально якісно, тому потрібен рівень команди загалом і фінансові можливості зокрема.

У вас є кумири в творчому середовищі?

Якщо говорити про українське творче середовище, то для мене нехай не кумиром, але особистістю, яка викликає неймовірну повагу своїм талантом і чіткою громадянською позицією є Сашко Положинський. Обожнюю ранній Тартак – його драйв і ясні, прості і щирі тексти. Інші фронтмени вітчизняних грандів для нас є також виключними авторитетами, як от Святослав Вакарчук, Андрій Хливнюк, Каша Сальцова, Кузьма, Валерій Харчишин. Часто дивлюсь з ними інтерв’ю, цікавлюсь біографією. Це люди, на яких хочеться рівнятись.

З поетів, особисто я, виділяю Василя Симоненка, Юрка Іздрика, Мірека Боднара.

Хоча… В історії вітчизняної музики була одна особистість, яку я навіть і кумиром можу назвати. Це мій співвітчизник Володимир Івасюк. І мова зараз іде не тільки про «Червону руту» і «Водограй». Люблю слухати його пісні у виконанні Софії Ротару, ще з 70-х – там просто божественні аранжування, не кажучи вже про самі пісні. «Нестримна течія», «Запроси мене у сни…», «Лиш раз цвіте любов…». Обожнюю!

На твій погляд, який музичний стиль зараз «головує» в рок-музиці? Чи стежиш за тенденціями, чи не вважаєш це за потрібне?

Важко сказати. Для нас питання стилю  є дещо непринциповим – ми за еклектику. Так, щоб цілеспрямовано слухати щось «тенденційне», то такого нема.  Але за розвитком музики стежимо – нові альбоми The Hardkiss, O.Torvald, Epolets і Onuka ми послухали:)

Кажуть, що перший рік людина працює на ім’я, а потім – ім’я працює на неї. Що скажеш з цього приводу по відношенню до вашої групи?

Думаю, що працювати на ім’я варто весь час, тому що історія музики знає багато випадків, коли після вдалого старту гурт міг дуже швидко «здутись». Якщо ти не прогресуєш – ти деградуєш. Такий закон життя.

Щодо нас, то нам ще працювати і працювати. Але нас це зовсім не лякає, а скоріше додає азарту – тільки сміливим скоряються моря.

Які плани на найближче майбутнє в МОНОПОЛІЇ?

Плани на найближче майбутнє – поїздити іншими містами з концертами, пробиватись на фестивалі, обкатувати власний матеріал, працювати над власними піснями, вчитись їх писати краще й більш довершено, шукати власне звучання. Хочеться випустити справді якісний і вартісний в культурному значенні цього слова лонг-плей, тому роботи ще непочатий край.

Митько Сяржук

© Рок.Київ

 
ДОСЬЄ ДИСКОГРАФІЯ
Шалене життя
Шалене життя
2016
альбом
слухати · рецензія
Шалене життя EP
Шалене життя EP
2015
альбом
слухати
РЕКОМЕНДАЦІЇ
No comment
НОВИНИ
No comment
24.03.2022

No comment

Фронтмени гуртів The Gitas та O.Torvald – презентували спільну пісню
НОВИНИ
Фронтмени гуртів The Gitas та O.Torvald – презентували спільну пісню
02.05.2022

«Досить» – це гімн воїнам, які зараз захищають українську землю та незалежність від воєнної агресії Росії