Торішня спроба поєднати грішне з праведним виявилася невдалою. Тендітні вушка ельфів не пристосовані до симфо-блеку чи гранд-кору. Тому минулими вихідними на фестивалі «Стародавній Меджибіж» було чути в першу чергу ляскіт зброї. А пошановувачі іншого заліза, а саме металу усіляких різновидів, були розчаровані. Важкенний фестиваль «Extreme visions», що відбувався під стінами того ж замку, давно минув і змінив місце дислокації.
Лицарський фестиваль у замку проходить уже втретє, через те криза середнього віку для організаторів уже позаду, що дає надію на традиційність дійства. Колишні помилки було частково враховано - наметове містечко розташували в центрі села, під Будинком культури. Це, звісно, не додало манер мешканцям наметів, але істотно зігріло фізичні оболонки гостей фестивалю. Також потішила наявність дров для ватр та
Програма змагань була стандартною: мечники, лучники, богурт. Останнє - найвидовищніше. Аж дух перехоплює, коли бачиш, як колони лицарів сунуть одна на одну. Масштабні голлівудські баталії з «Трої» чи «Олександра» виглядають на їх тлі жалюгідною бутафорією. Бо на турнірах справжній біль, справжній присмак перемоги і гіркота поразки.
Для випадкових туристів (а таких було доволі) не менш вражаючим був конкурс костюмів. Конкурсанти до того ставилися серйозно, бо, аби пошити вбрання, в яких дефілювали учасники, треба мати чимало терпіння та снаги. Всі погляди були прикуті до пари, яка повністю реконструювала костюми ХV століття з Італії. Виглядало приголомшливо. А втім, публіка вподобала менш вишукані, але більш патріотичні костюми мешканців Полісся (ХІІІ ст.). Уже згадані туристи з задоволенням знимкувалися з середньовічними персонажами та перед стінами колись розкішного замку.
Звісно, позбавити забаву будь-якого музичного супроводу було б нелюдяно, я навіть сказала б,
Та навіть у бочці дьогтю має бути ложка меду. На щастя, на Меджибожі його була ціла склянка. «Замкова тінь», як завжди, на якийсь час повернула стару фортецю до життя. І вже не було ні музикантів, ні глядачів. Був лише замок, який самовіддано співав свою історію: про нещасне кохання, підступних ворогів, мужніх правителів та безсмертних героїв. Меджибіж акомпанував «Замковій тіні», згадуючи минувшину, але відкрившись присутнім, він прийняв у себе теперішнє. І тепер черга за сучасниками, аби вони не дозволили стародавнім мурам розвалитися.
Олександра Васильчук
19-20 вересня на українській онлайн-платформі hover.link пройде перший захід — БеZVIZ Pre-party 1.5. Це простір, який максимально відтворює музичний фест у реальності