Рок-сатисфакція. У Полтаві вдруге пройшов фестиваль «Мазепа-фест»

13.06.2004 · Новини

Iдея належить народному депутатові України, голові Полтавської «Просвіти» Ми колі Кульчинському, режисерові Сергію Архипчуку та музичному продюсеру Олександру Євтушенку. Започаткований торік фест має на меті об'єднати довкола себе цікаві українські рок-команди - хедлайнерів і початківців, а також продовжити славні традиції відомих рок- сейшенів 80 - 90-х «Тарас Бульба» (Дубно) і «Рок-н-рол  Таврійський» (Каховка). Бо нині, за словами «батьків» фестивалю: «лише «Рок-екзистенція» фіксує стан сучасної рок-культури, але цього замало, адже існує велика кількість дуже цікавої музики в регіонах, що ніяк не засвічується на всеукраїнському рівні».

Місце проведення та назва не випадкові та взаємопов'язані. Гетьман Іван Мазепа - одна із визначальних і трагічних постатей в українській історії. У той час, коли ще з XVIII століття його ім'я піддане анафемі Російською православною церквою й до сих пір проклинається по російських церквах, українці мають прославляти свого героя, хай навіть через рок. Рок, власне, і є музикою протесту. Цього року минають 295-ті роковини Полтавської трагедії. Тому «Мазепа-фест'2004» є відповіддю сучасників на полтавські події.

Напередодні стався безпрецедентний випадок - за продюсерства Олександра Євтушенка вийшли диск і касета, куди увійшли кращі композиції команд минулорічного та цьогорічного фестивалів, що стали водночас постскриптумом до «Мазепи-фест 2003» та прологом до «Мазепи-фест 2004».

Дизайн дійства був вирішений художниками Олегом Тістолом та Миколою Маценком, відомими в Україні та Західній Європі, на теми козацької символіки та давньоукраїнської міської геральдики.

Початок і завершення двох фестивальних днів знаменував потужний, гучний, напружений, пророчий твір «Гуцул» ватаги «Кому вниз», учасника «Мазепи-фест 2003». Першими виступали дебютанти - молоді полтавські гурти «Смур», «Лінк 218», «Круті педалі», «Квінтесенція», «Контрабас», «Пінс»… І хоча, може, вони не грали аж так професійно, зате надолужували завзяттям та екстравагантністю. Ті, яких відкрили минулого року, а це - «Талісман», «Незвичайний так отож», «Трансформер», «Бавовна», трималися впевненіше. Особливо цікавими були «Оn Line», «Трутні», «Нумер 482». Останні вже встигли засвітитися зі своїм дебютним кліпом на каналі М1. Появи гурту Вій та демонічного Дмитра Доброго Вечора усі чекали з нетерпінням. Також особливо вразила дніпропетровсько-київська команда «Сад», з якої постала ще одна формація «Скарб» разом з Карленом Мкртчаном. Полтавська публіка - молоді люди від 15 і за двадцять, була вдячною. Вона з почуття земляцтва щосили підтримувала своїх і з патріотичних міркувань - решту виконавців. Все ближче підходила до сцени, єдналася, беручись за руки, галасувала, плескала, співала разом з музикантами, танцювала гуртами"й парами на лавках Співочого поля, обіймалася, цілувалася й тримала контакт з ведучим- режисером Сергієм Архипчуком, запевняючи його, що розуміється на якісній музиці, тому слухає український рок. Він починав, а вона продовжувала скандувати: «Україна! Полтава! Мазепа-фест!» І разом із Сергієм молоді полтавчани «виходили в прямий ефір», відповідаючи, чому слухають українське, коли той ходив поміж рядами. А чому співають українською, вже зі сцени говорили самі музиканти. Непокоїли й дух старого гетьмана. Аби той почув її з потойбіччя, молодь зчинила гвалт, підтверджуючи, що в її жилах нуртує козацька кров. Чи міг уявити Іван Мазепа триста літ тому, що нащадки так піднесено, гучно, одностайно промовлятимуть його ім'я,  і ще де - на рок-фестивалі?!

Це покоління-2 чимось схоже на моє, яке їздило першими «Червоними рутами», «Оберегами», «Тарасами Бульбами», бо було спрагле свого. Так і вони прагнуть якісної української музичної продукції, а не низького рівня попси, що домінує в теле- та радіоефірі. І зовсім зробив гармидер гурт »Перкалаба« з Івано- Франківська або зі Станіславова, як хлопці самі представилися. Вони грали музику з народним гуцульським фольком. Полтавчани всерйоз заявили, що після «Диких танців» Руслани про Гуцульщину знають майже все й «відривалися» від душі. А по закінченні першого дня несли додому магію гуцульських ритмів.

Наступного ж сходилися задовго до початку концерту й займали місця біля сцени. Цього вечора переконливими були «Димна суміш», «Арахнофобія», Оксана Виговська. Модерново звучали коломийки «Очеретяного кота» з Вінниці. За словами учасниці гурту Аліни Лерми, коломийки їм співає дід Юрко з Косівщини, в гостях у якого вони часто бувають. Так що їхні тексти - автентичні, а аранжування від «Кота». Роковою стала й Леся Горова, що разом з гітаристом-віртуозом Юрком Товстоганом виконали пісні «Патріот» та «Тюрма». Імпровізації гітариста вражають неповторністю, сучасним обігруванням, приміром, аркану. Сам музикант зізнається, що наперед їх не відпрацьовує, а настрій виконання залежить від енергетики залу. Далі продовжує: «Цьогорічна енергетика публіки потужніша, ніж торік. «Мазепа-фест 2004» нагадує першу «Червону руту» за атмосферою та духом, і Полтава, як тоді Чернівці, на час фестивалю стає бурхливим конгломератом, який виплескує енергію. Молоді хлопці після виступу підходять до мене і кажуть: «Ти - класний», - а я їм у відповідь: «Ви - теж».

На завершення виступали хедлайнери. Легендарний «Борщ», як завжди, стовідсотково володів публікою. Симпатія була настільки взаємною, що та не хотіла його відпускати, а «Борщ» не хотів йти зі сцени, граючи пісні ще й ще. Бурхливими оплесками вітали «Мертвого півня» й ваганта (середньовічний мандрівний музика) Віктора Морозова, якому дирекція фестивалю вручила символічну гетьманську булаву за багатолітню вірність українській культурі та за співпрацю з різними поколіннями музикантів. А потім всі разом співали. Лемківську народну пісню полтавчани співали так природно, ніби в Полтаві з давніх-давен їх знають. Насамкінець публіка шаленіла від «Гайдамаків». Композиції «Богуслав», «Полісся», «Висить ябко, висить»… І треба було молодим людям зістрибнути з лавок, бо танцювати польки на них якось незручно…

Хоч «Мазепа-фест 2004» закінчився, та залишив, переконана, надовго яскраві враження. Фестиваль утверджується й гуртує довкола себе професійні команди. Він потрібен українській публіці. Він життєво необхідний для самих музикантів - у цьому вони одностайні. Мазепа-фест - майже поодинокий роковий неформальний фестиваль в Україні для популярних команд і менш відомих, - говорить лідер гурту «Гайдамаки» Олександр Ярмола. - Таких фестивалів бракує й музикантам, і українській публіці. Бо існує так званий офіціозний шоу-бізнес, куди всі початківці хочуть потрапити й де вони стають подібними одне до одного - нічого оригінального.

Я поцікавилася враженнями про «Мазепу-фест» та його перспективу в глядача та «батьків» фестивалю.

Володимир ЗАВАЛЬНЮК , режисер-актор:
- Впродовж двох днів я бачив на сцені щирих, абсолютно відданих музикантів, які жили своєю музикою. Під час виступу «Трутнів» у мене на очах з'явилися сльози. Я відчув, що в їхній музиці є особлива енергетика, своя правда. Тут багато молодих початківців, які дуже стараються. Але мені все ж таки цікаво, чому вони цим займаються - заради популярності чи то все ж таки глибинна внутрішня потреба? І якщо це потреба, то з них будуть люди.

Сергій АРХИПЧУК , режисер, ведучий:
- Оцінювати фестиваль дуже складно. Він почав змінюватися ще задовго до його проведення цього року. Зросло зацікавлення до нього найрізноманітніших людей, установ. Для мене найцінніше реноме «Мазепи-фесту» - чи виступає він певним мірилом, індикатором в українській музичній культурі… Так було з «Червоною рутою» (я причетний до першої «Рути» в Червнівцях) - для дирекції її провести було важливіше за усі відзнаки й лауреатства, що могли вони потім отримати…

При всіх зауваженнях, побажаннях, недоробках «Мазепа-фест» утвердився й тепер повноцінно розвивається. Цьогоріч розширилася географія виконавців - Одеса, Дніпропетровськ, Київ, Гадяч, Івано- Франківськ, Херсон, Полтава… Хоч участь беруть і початківці, проте від того Мазепа-фест« не має занижену планку рівня претензій. Бо де їм, як не на такому фестивалі, заграти на професійній техніці на великій сцені? І це трамплін для подальшого розвитку. Якщо в них потужні творчі м'язи, то далі розвиватимуться й рухатимуться вперед.

Микола КУЛЬЧИНСЬКИЙ , виконавчий директор фестивалю:
- Цей фестиваль має стати подією, якщо будемо думати над усією багатовимірністю, пов'язаною з його назвою. Цьогорічний «Мазепа-фест» - це, безумовно, відповідь сучасного покоління на Полтавську трагедію. Ми думали зробити триденний фестиваль, у перший день демонструвати українські фільми: «Молитву за гетьмана Мазепу» Юрія Іллєнка, «Мамай» Олеся Саніна, «Білий птах з чорною ознакою», «Пропала грамота», «Тіні забутих предків» з Іваном Миколайчуком, «Аничка», «Гори димлять», «Кармелюк» з Іваном Гаврилюком… Це перспектива. А поки наші музиканти два дні грали добрий рок. Чому рок? Йдеться про те, що сучасне життя стало складним, напруженим і навіть трагічним, воно позбавлене багатьох тих цінностей, які були в XIX столітті, на початку XX. А в рокові це все є - трагізм, напруга… Ця музика дає відчуття свободи й піднімає дух. А крім того, в Полтаві рок-музикантів дуже багато, як в жодному іншому українському місті. Я розмірковував, чому так? Та тому, що тут осердя Гетьманщини.

«Мазепа-фест» може стати такою притягальною силою для всього українства.

Надія Тисячна («День» #99 10.06.04)


 
ПУБЛІКАЦІЇ
«Маzепа-Фест» - пройдет 8-10 июня в Полтаве
НОВИНИ
«Маzепа-Фест» - пройдет 8-10 июня в Полтаве
04.06.2007

8-10 июня в Полтаве пройдет Всеукраинский рок-фестиваль «МАZЕПА-ФЕСТ». В этом году хедлайнерами фестиваля будут: Кому Вниz, Ot Vinta, Фома, Гайдамаки, Перкалаба, Гуцул Каліпсо, Горгішелі, Самі Свої. Полтаву в этом году будут представлять: Арахнофобия, Транс-Формер, ДМЦ и другие.

«Мазепа-фест 2005» - Ющенко и Юля лавочек не ломают
НОВИНИ
«Мазепа-фест 2005» - Ющенко и Юля лавочек не ломают
22.06.2005

Полтава в наш нынешний приезд более всего напоминала все-таки Лондон: дождь, как из ведра, туман, ветер... Но Певческое поле имени М. Чурай ко всеобщей радости снова заполнилось «под завязку».

Best Маzепа-фест!
НОВИНИ
Best Маzепа-фест!
16.06.2004

Біля автобуса «Мерседес», який дуже нагадував рідний «ЛАЗ», зібралася київська делегація рок-музикантів і журналістів. Сюрприз від організаторів: мого прізвища в списку від'їжджаючих не було: «Чекайте, якщо будуть місця, ми вас акредитуємо». (розповідає Микола Підгорний)

РЕКОМЕНДАЦІЇ
No comment
НОВИНИ
No comment
24.03.2022

No comment

Фронтмени гуртів The Gitas та O.Torvald – презентували спільну пісню
НОВИНИ
Фронтмени гуртів The Gitas та O.Torvald – презентували спільну пісню
02.05.2022

«Досить» – це гімн воїнам, які зараз захищають українську землю та незалежність від воєнної агресії Росії